2016 гъэм и Адыгэ махуэгъэпс-щIэнгъуазэ
2016-01-16
- ЩIЫШЫЛЭ (ЯНВАРЬ)
- ЩIышылэм и 15
- 1936 гъэм къалъхуащ фольклорист, адыгэ уэрэдыжьхэр зыгъэзащIэ, шэрджэс усакIуэ, тхакIуэ Шэрджэс Алий.
- ЩIышылэм и 17
- Сабийхэм я къэхутэныгъэм и махуэщ
- 1956 гъэм къалъхуащ шэрджэс еджагъэшхуэ, химие щIэныгъэхэм я доктор Темырдащ Зэуал.
- 1966 гъэм къалъхуащ КъБР-м щIыхь зиIэ и артист, КъБР-м и Къэрал саугъэтым и лауреат, культурологие щIэныгъэхэм я кандидат, жылагъуэ, политикэ лэжьакIуэ, КъБР-м щэнхабзэмкIэ и министр Къумахуэ Мухьэдин.
- ЩIышылэм и 19
- 1931 гъэм къалъхуащ адыгэ тхакIуэ, узэщIакIуэ, егъэджакIуэ Жылау Нурбий.
ЩIышылэм и 20
- 1921 гъэм Горскэ АССР-р къэунэхуащ.
- 1936 гъэм къалъхуащ Адыгэ Республикэм щIыхь зиIэ и журналист НапщIэкъуий Заур.
- ЩIышылэм и 21
- 1926 гъэм къалъхуащ КъБР-м и цIыхубэ тхакIуэ ХьэхъупащIэ Хьэжбэчыр.
- 1946 гъэм къалъхуащ УФ-м и цIыхубэ егъэджакIуэ, тхыдэ щIэныгъэхэм я доктор, профессор Мэлбахъуэ Борис.
- ЩIышылэм и 22
- 1517 гъэм Мысыр шэрджэс мамлюкхэмрэ тыркудзэмрэ Каир пэмыжыжьэу зэзэуэн щыщIадзащ.
- ЩIышылэм и 25
- Урысей студентыгъуэм и махуэщ. Татьянэ и махуэщ
- 1919 гъэм Деникин и дзэхэм Налшык яубыдащ.
- 1936 гъэм Стахановым и лэжьэкIэм теува гупышхуэ лъакъуэрыгъажэкIэ Налшык къэкIуащ.
- 1941 гъэм къалъхуащ мэкъумэш щIэныгъэхэм я доктор, КъБКъМУ-м и профессор ГъукIэжь Владимир.
- ЩIышылэм и 26
- 1936 гъэм къалъхуащ филологие щIэныгъэхэм я доктор, КъБКъУ-м и профессор, КъБР-м щIыхь зиIэ и егъэджакIуэ Тау Хьэзешэ.
- ЩIышылэм и 27
- Урысейм и дзэ щIыхьым и махуэщ Ленинград блокадэр щыIуахыжа махуэщ (1944)
- 1904 гъэм Урыс-япон зауэм щIидзащ.
- 1941 гъэм «КъБР-м щIыхь зиIэ и дохутыр» цIэ лъапIэр ягъэуващ.
- 1968 гъэм Налшык Къэрал музыкэ театр къыщызэIуахащ.
- 1951 гъэм къалъхуащ КъБР-м щIыхь зиIэ и юрист, политик Чэт Юрий.
- ЩIышылэм и 28
- 1820 гъэм Антарктидэр къахутащ.
- ЩIышылэм и 29
- 1710гъэм славяныбзэм и пIэкIэ иджырей урысыбзэм и алфавитыр къащтэным теухуа унафэ пащтыхьым къыдигъэкIащ.
- 1941гъэм къалъхуащ филологие щIэныгъэхэм я доктор, АКъУ-м и профессор, критик Чэмокъуэ Тыркубий.
- ЩIышылэм и 30
- 1951гъэм къалъхуащ Беслъэней сымаджэщым и дохутыр нэхъыщхьэ, УФ-м и щIыхь зиIэ и дохутыр, КъШР-ми цIыхубэ дохутыр Къуэн Валентинэ.
- ЩIышылэм и 31
- 1996 гъэм Къэбэрдей-Балъкъэрым щыпсэу лъэпкъхэм я бзэхэм зегъэужьыным теухуа къэрал программэ къащтащ.
- МАЗАЕ (ФЕВРАЛЬ)
- Мазаем и 1
- 1829 гъэм Нэгумэ Шорэ Налшык къыщызэIуихащ сабий нэхъ акъылыфIэхэм я школ.
- 1929 гъэм Къэбэрдей-Балъкъэрым и къэрал хорыр къызэрагъэпэщащ.
- 1936 гъэм къалъхуащ Адыгэ Республикэм и цIыхубэ тхакIуэ Куэшбей Пщымахуэ.
- Мазаем и 2
- Урысейм и дзэ щIыхьым и махуэщ 1943 гъэм советыдзэхэм Сталинград и деж текIуэныгъэ къыщахьащ.
- Мазаем и 3
- 1924 гъэм «Къэбэрдей Плъыжь» газетым и цIэр «Къэрэхьэлъкъ» жиIэу зэрахъуэкIащ.
- 1925 гъэм СССР-м радиом псэлъэн щыщIидзащ.
- 1931 гъэм къалъхуащ КъБР-м и цIыхубэ артист, уэрэджыIакIуэ Къуныжь Хьэждал.
-
- Мазаем и 4
- 1935 гъэм Москва и метром япэ мафIэгур ирикIуащ.
- 1945 гъэм Кърымым къыщызэIуахащ СССР-м, США-м, Инджылызым я лIыщхьэхэр зыхэт Ялтэ конференцыр.
- Мазаем и 6
- 1935 гъэм «Кабардинка» къэрал къэфакIуэ ансамблым Советхэм я VII съездым и лIыкIуэхэм папщIэ Москва и Театр Иным концерт щитащ.
- Мазаем и 7
- 2014 гъэм Сочэ щекIуэкIа Олимп Джэгухэр къызэIуахащ.
- 1855 гъэм Курилхэмрэ Сахалинрэ зэдэгуэшыным теухуауэ Урыс-япон- зэгурыIуэныгъэм Iэ традзащ.
- Мазаем и 8
- Урысей щIэныгъэм и махуэщ
- ЛIыхъужь-антифашист ныбжьыщIэм и фэеплъ махуэщ
- 1724 гъэм Урысейм ЩIэныгъэхэмкIэ и академиер къызэрагъэпэщащ.
- Мазаем и 9
- 1911 гъэм къалъхуащ Кавказыр зыджа, абхъаз-адыгэ бзэ гупымкIэ IэщIагъэлI, филологие щIэныгъэхэм я доктор, профессор, Куржым ЩIэныгъэхэмкIэ и академием и академик Ломтатидзе Кетеван.
- 1946 гъэм къалъхуащ дин лэжьакIуэ, АР-мрэ Краснодар краймрэ я Муслъымэнхэм я IуэхущIапIэм и унафэщI Емыжь Нурбий.
- 1951 гъэм къалъхуащ биологие щIэныгъэхэм я доктор, КъБКъУ-м и профессор Иуан Анатолэ.
- Мазаем и 11
- 1946 гъэм къалъхуащ жылагъуэ лэжьакIуэ, егъэджакIуэ, философие щIэныгъэхэм я доктор, тхыдэ щIэныгъэхэм я кандидат, профессор, ЩIДАА-м и академик, КъБР-м щIэныгъэхэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ Унэж Кашиф.
- Мазаем и 12
- 1957 гъэм Кавказ Ищхъэрэм щыяпэ дыдэу Налшык телевиденэм лэжьэн щIидзащ.
- Мазаем и 13
- 1924 гъэм Ставрополь крайр къызэрагъэпэщащ.
- Мазаем и 14
- Валентин щихъым и махуэщ – ФIыуэ зэрылъагъухэм я махуэщ
- 1951 гъэм къалъхуащ КъБР-м промышленностымкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ Атэлыкъ Анатолэ.
- 1966 гъэм къалъхуащ КъБР-м щIыхь зиIэ и журналист Къардэн Маринэ.
- Мазаем и 15
- Я къулыкъу ягъэзащIэу нэгъуэщI къэрал щыхэкIуэда урысей цIыхухэм я фэеплъ махуэщ
- 1960 гъэм Къэбэрдей-Балъкъэрым и Композиторхэм я зэгухьэныгъэр къызэрагъэпэщащ.
- 1951 гъэм къалъхуащ мэкъумэш щIэныгъэхэм я доктор, КъБКъМУ-м и профессор Шыдакъ Рашид.
- Мазаем и 16
- 1571 гъэм Грозный Иван Iэ тридзащ Урысейм и япэ дзэ уставым.
- 1956 гъэм къалъхуащ тхыдэ щIэныгъэхэм я кандидат, ЩIДАА-м и член-корреспондент, жылагъуэ лэжьакIуэ Болэ Ильзитэ.
- Мазаем и 17
- Гуапагъэр къыщызэкъуах махуэщ
- 1863 гъэм Дунейпсо Жор Плъыжьыр къызэрагъэпэщащ.
- Мазаем и 18
- 1924 гъэм Налшык Лениным и цIэр зезыхьэ еджапIэ къалэ цIыкIу къыщызэIуахащ.
- Мазаем и 19
- 1837 гъэм Лермонтов Михаил «УсакIуэм и лIэныгъэ» усэр, Пушкин зэраукIам теухуар, тхын иухащ.
- 1986 гъэм СССР-м «Мир» станцыр хьэршым ириутIыпщхьащ.
- Мазаем и 20
- 1940 гъэм Налшык IэфIыкIэ фабрикэ къыщызэIуахащ.
- 1931 гъэм къалъхуащ адыгей тхакIуэ Теувэж Хьэбибэ.
- 1951 гъэм къалъхуащ генерал-лейтенант, Москва и Адыгэ Хасэм и тхьэмадэ Дзыбэ Мусэ.
- Мазаем и 21
- Анэдэлъхубзэм и дунейпсо махуэщ
- Мазаем и 22
- 1944 гъэм Тамбий Владимир Совет Союзым и ЛIыхъужь цIэр къыфIащащ.
- 1961 гъэм къалъхуащ КъБР-м, КъШР-м, Адыгейм, Ингушым, Осетие Ищхъэрэ – Аланием я цIыхубэ артисткэ Сокъур Ольгэ.
- Мазаем и 23
- Хэкум и хъумакIуэм и махуэщ
- 2014 гъэм Сочэ щекIуэкIа Олимп Джэгухэр-2014-р зэхуащIыжащ.
- 1942 гъэм Къардэн Къубатий Ленин орденыр япэу къратащ.
- 1931 гъэм къалъхуащ КъБР-м щIыхь зиIэ и сурэтыщI Акъсырэ МуIэед.
- Мазаем и 25
- 1916 гъэм къалъхуащ тхыдэ щIэныгъэхэм я доктор, профессор, КъБКъУ-м и япэ ректор Бэрбэч ХьэтIутIэ.
- Мазаем и 26
- 1712 гъэм Петр Езанэм и унафэкIэ Тулэ щащIа Iэщэ заводыр къызэIуахащ.
- 1990 гъэм Чехословакием советы-дзэхэр кърашыжащ.
- Мазаем и 27
- Мыщэ хужьым и дунейпсо махуэщ
- 1945 гъэм Мэсей Аслъэнджэрий Совет Союзым и ЛIыхъужь цIэр къыфIащащ.
- 1941 гъэм къалъхуащ Урысей Федерацэм, КъШР-м я цIыхубэ артист Гъуэт Хъусин.
- ГЪАТХЭПЭ (МАРТ)
- Гъатхэпэм и 1
- Граждан зыхъумэжыныгъэм и дунейпсо махуэщ
- Гъатхэпэм и 2
- 1911 гъэм Пятницкэм и хорыр япэу утыку къихьащ.
- Гъатхэпэм и 3
- ТхакIуэм и дунейпсо махуэщ
- 1921 гъэм къалъхуащ парт, къэрал лэжьакIуэ, егъэджакIуэ, философие щIэныгъэхэм я доктор, профессор, АР-м щIэныгъэхэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ ЕщIокъуэ Александр.
- Гъатхэпэм и 6
- 1976 гъэм къалъхуащ шэрджэс журналист, «Черкес хэку» (КъШР) газетым и редактор нэхъыщхьэм и къуэдзэ Езауэ Маринэ.
- Гъатхэпэм и 7
- 1944 гъэм ГКО-м и УнафэщI Сталин Иосиф Молотовым и цIэкIэ щыIэ колхозым и парт организацэм и секретарь Къашыргъэ ХьэпащIэ фIыщIэ къыхуищIат, Дзэ Плъыжьым зэрызыщIагъэкъуам папщIэ.
- Гъатхэпэм и 8-м
- ЦIыхубзхэм я дунейпсо махуэщ
- 1936 гъэм къалъхуащ экономикэ щIэныгъэхэм я доктор, профессор Арэшыкъуэ Виктор.
- Гъатхэпэм и 9
- 1946 гъэм къалъхуащ КъБР-м щIыхь зиIэ и артисткэ Къарэжь Людмилэ.
- 1961 гъэм къалъхуащ КъБР-м щэнхабзэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ Тхьэмокъуэ Мартин.
- Гъатхэпэм и 10
- 1951 гъэм къалъхуащ КъБР-м и цIыхубэ артисткэ Бесчокъуэ Майе.
- Гъатхэпэм и 11
- 1991 гъэм «Ленин гъуэгу» газетым и цIэр «Адыгэ псалъэкIэ» зэрахъуэкIащ.
- Гъатхэпэм и 12
- 1917 гъэм Урысейм пащтыхьыр щытрадзащ.
- Гъатхэпэм и 13
- 1955 гъэм ШынагъуэншагъэмкIэ Къэрал Комитет (КГБ) къызэрагъэпэщащ.
- 1941 гъэм къалъхуащ УФ-м щIыхь зиIэ и метролог, КъБР-м промышленностымкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ, къэрал, политикэ лэжьакIуэ Шурдым Юрий.
- Гъатхэпэм и 14
- Адыгэбзэм и махуэщ
- 1853 гъэм Бырсей Умар и «Адыгэбзэ псалъалъэ» тхылъыр дунейм къытехьащ.
- 2003 гъэм Адыгэ Республикэм щагъэуващ Адыгэ тхыбзэм и махуэр.
- Гъатхэпэм и 15
- 1917 гъэм ПIалъэкIэ щыIэ Правительствэм и орган Тэрч къыщызэрагъэпэщащ.
- Гъатхэпэм и 17
- 1805 гъэм Дельпоццо И. П. Къэбэрдейм и пристав нэхъыщхьэу къагъэкIуащ.
- 1918 гъэм къызэIуахащ Тэрч областым и лъэпкъхэм я II съездыр.
- Гъатхэпэм и 18
- Париж коммунэм и махуэщ
- 1913 гъэм Налшык къыщызэIуахащ Налшык округым и лъэпкъхэм я I съездыр.
- Гъатхэпэм и 20
- ЩIым и дунейпсо махуэщ
- 1944 гъэм Дохъушыкъуей спирт заводым, зэрагъэпэщыжа нэужь, лажьэу щIидзэжащ.
- Гъатхэпэм и 21
- Усыгъэм и дунейпсо махуэщ
- Лъэпкъ зэхэгъэжыр гъэкIуэдыным и дунейпсо махуэщ
- Гъэрэ щIырэ щызэхэкI махуэщ
- Кукольникым и дунейпсо махуэщ
- 1961 гъэм къалъхуащ биологие щIэныгъэхэм я доктор, КъБКъМУ-м и профессор Джэтокъуэ Олег.
- Гъатхэпэм и 22
- Псы ресурсхэм я дунейпсо махуэщ
- Гъатхэпэм и 23
- Дунейпсо метеорологием и махуэщ
- Гъатхэпэм и 24
- 1951 гъэм къалъхуащ КъБР-м щIыхь зиIэ и артист Хъыдзэдж Борис.
- Гъатхэпэм и 25
- Щэнхабзэм и лэжьакIуэм и махуэщ
- Гъатхэпэм и 27
- Театрым и дунейпсо махуэщ
- Гъатхэпэм и 28
- Балъкъэр лъэпкъым и къэщIэрэщIэжыныгъэм и махуэщ
- 1957 гъэм Балъкъэр лъэпкъым и автономиер зэфIагъэувэжащ.
- 1776 гъэм Москва Театр Иныр къызэIуахащ.
- Гъатхэпэм и 29
- 1946 гъэм къалъхуащ КъБР-м щIыхь зиIэ и артист Ало Руслан.
- Гъатхэпэм и 30
- 1941 гъэм къалъхуащ КъБР-м щIыхь зиIэ и артист, опернэ уэрэджыIакIуэ Дэбагъуэ Хьэсэн.
- 1946 гъэм къалъхуащ публицист, жылагъуэ лэжьакIуэ, ПАНИ-м, ЩIДАА-м, МАТ-м, РГО-м я академик, УФ-м щэнхабзэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ, КъБР-м, АР-м, КъШР-м щIыхь зиIэ я журналист, Къэбэрдей Адыгэ Хасэм и тхьэмадэ ХьэфIыцIэ Мухьэмэд.
- 1956 гъэм къалъхуащ УФ-м щIыхь зиIэ и артист, оперэ уэрэджыIакIуэ Хъупсырджэн Албэч.
- 1961 гъэм къалъхуащ КъБР-м щIыхь зиIэ и журналист, «Адыгэ псалъэ» газетым и редактор нэхъыщхьэм и къуэдзэ ЖьэкIэмыхъу Маринэ.
- МЭЛЫЖЬЫХЬ (АПРЕЛЬ)
- Мэлыжьыхьым и 1
- Ауанымрэ дыхьэшхэнымрэ я махуэщ
- Къуалэбзухэм я дунейпсо махуэщ
- Мэлыжьыхьым и 2
- Лъэпкъ зэкъуэтыныгъэм и махуэщ
- Сабий тхылъым и дунейпсо махуэщ
- 1911 гъэм ЦIагъуэ Нурий Истамбыл адыгэбзэкIэ къыщыдигъэкIащ «Гъуазэ» газетым и япэ номерыр.
- 1948 гъэм КIэрашэ Тембот СССР-м и Къэрал саугъэтыр къратащ.
- Мэлыжьыхьым и 4
- 1896 гъэм къалъхуащ адыгэ тхыдэр зыджа, тхыдэ щIэныгъэхэм я доктор, профессор Кокиев Георгий.
- 1951 гъэм къалъхуащ усакIуэ, Адыгэ Республикэм щэнхабзэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ Емыжь МулиIэт.
- 1966 гъэм къалъхуащ философие щIэныгъэхэм я доктор, профессор, КъБКъУ-м и проректор Къумыкъу Iэуес.
- Мэлыжьыхьым и 3
- 1904 гъэм Кавказ бригадэм хыхьэ Къэбэрдей сотняр къызэрагъэпэщауэ щытащ.
- Мэлыжьыхьым и 5
- 1943 гъэм ВКП(б)-м и Къэбэрдей-Балъкъэр обкомым и бюром унафэ къищтащ Бахъсэн ГЭС-р зэфIэгъэувэжыным теухуауэ.
- 1956 гъэм къалъхуащ абазэ бзэщIэныгъэлI, филологие щIэныгъэхэм я доктор, профессор, ЩIДАА-м и академик ПIаз Сергей.
- Мэлыжьыхьым и 6
- 1941 гъэм къалъхуащ КъШР-м и цIыхубэ тхакIуэ АбытIэ Хъызыр.
- Мэлыжьыхьым и 7
- Узыншагъэм и дунейпсо махуэщ
- Мэлыжьыхьым и 8
- 1938 гъэм къалъхуащ УФ-м гъуазджэхэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ Тыкъуэ Къаплъэн.
- Мэлыжьыхьым и 10
- 1945 гъэм Иуан Хьэсэн Совет Союзым и ЛIыхъужь цIэр къыфIащащ.
- 1964 гъэм «КъБР-м и цIыхубэ усакIуэ», «КъБР-м щэнхабзэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ», «КъБР-м щIыхь зиIэ и ухуакIуэ» цIэ лъапIэхэр ягъэуващ.
- 1956 гъэм къалъхуащ УФ-м щIыхь зиIэ и артисткэ, жылагъуэ лэжьакIуэ Дау Марианнэ.
- Мэлыжьыхьым и 11
- ГъэрыпIэм исхэр хуит къэщIыжыным и дунейпсо махуэщ
- 1936 гъэм къалъхуащ техникэ щIэныгъэхэм я доктор, профессор, ЩIДАА-м и академик, публицист цIэрыIуэ Щоджэн Аслъэнбэч.
- 1966 гъэм къалъхуащ уэрэджыIакIуэ цIэрыIуэ Аслъэн Iэсият.
- Мэлыжьыхьым и 12
- Космонавтикэм и махуэщ
- 1961 гъэм Гагарин Юрий «Восток» кхъухьым ису дунейм щыяпэу хьэршым лъэтащ.
- Мэлыжьыхьым и 13
- 1517 гъэм Каир щхьэпылъэ щащIащ мамлюкыдзэм и дзэпщ ин Ал-Ашраф Тумэн-бей.
- 1895 гъэм Урыс Къэрал музейр къызэIуахащ.
- Мэлыжьыхьым и 14
- 1951 гъэм къалъхуащ биологие щIэныгъэхэм я доктор, КъБКъМУ-м и профессор Тау Ибрэхьим.
- Мэлыжьыхьым и 15
- Щэнхабзэм и дунейпсо махуэщ
- Мэлыжьыхьым и 16
- 1905 гъэм Урысейм и япэ профсоюзыр – печатым и лэжьакIуэхэм ейр – къызэрагъэпэщащ.
- 1920 гъэм цIыхубэ милицэм и Налшык IуэхущIапIэр къызэрагъэпэщащ.
- 1934 гъэм Совет Союзым и ЛIыхъужь цIэ лъапIэр ягъэуващ. 1991 гъэм нэсыху а цIэ лъапIэр цIыху 12.772-м фIащат.
- Мэлыжьыхьым и 17
- 1971 гъэм къалъхуащ къэрал лэжьакIуэ, егъэджакIуэ, юридическэ щIэныгъэхэм я доктор, КъБКъУ-м и профессор, КъБР-м щIэныгъэхэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ Дол Анжелэ.
- Мэлыжьыхьым и 18
- Фэеплъхэмрэ тхыдэ мыхьэнэ зиIэ щIыпIэхэмрэ я дунейпсо махуэщ
- 1970 гъэм Балэ Мухьэдинрэ Къардэн Хьэсэнрэ «Мадинэ» япэ адыгэ оперэр ягъэуващ.
- Мэлыжьыхьым и 19
- 1563 гъэм япэ урыс типографие къызэIуахащ.
- 1783 гъэм Кърымыр Урысейм гухьащ.
- Мэлыжьыхьым и 20
- 1937 гъэм Прохладнэ станицэр къалэ хъуащ.
- Мэлыжьыхьым и 22
- ЩIы-анэм и дунейпсо махуэщ
- 1886 гъэм къалъхуащ бзэщIэныгъэлI, КъБР-м щIэныгъэхэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ, КъБР-м щIыхь зиIэ и егъэджакIуэ Елбэд Хьэсэн.
- Мэлыжьыхьым и 23
- Тхылъымрэ авторым и хуитыныгъэхэмрэ я дунейпсо махуэщ
- Мэлыжьыхьым и 24
- Къуэш зэхуэхъуа къалэхэм я дунейпсо махуэщ
- ЩIалэгъуалэм я зэкъуэтыныгъэм и махуэщ
- Мэлыжьыхьым и 25
- Адыгэ (шэрджэс) ныпым и махуэщ
- 1920 гъэм Налшык япэ медицинэ IуэхущIапIэ къыщызэIуахащ.
- Мэлыжьыхьым и 26
- Радиацэ авариехэмрэ катастрофэхэмрэ къарикIуахэр гъэкIуэдыным хэтахэмрэ абы хэкIуэдахэмрэ я фэеплъ махуэщ
- 1952 гъэм Къэбэрдей АССР-м и Совет Нэхъыщхьэм и Президиумым и УнафэщIу хахащ Мэлбахъуэ Тимборэ.
- 1986 гъэм Чернобыль атом электростанцыр (Украинэ) къэуащ.
- 1991 гъэм «Лей зытехьа лъэпкъхэр гъэзэхуэжыным и IуэхукIэ» УФ-м и Закон къащтащ.
- Мэлыжьыхьым и 28
- 1976 гъэм къалъхуащ шэрджэс журналисткэ КIуштэ Динэ.
- Мэлыжьыхьым и 29
- Къафэм и дунейпсо махуэщ
- 1964 гъэм ЩоджэнцIыкIу Алий и цIэр зезыхьэ Къэбэрдей къэрал драмэ театрым щагъэуващ «Лалуцэ» япэ адыгэ балетыр.
- Мэлыжьыхьым и 30
- 1789 гъэм США-м и япэ президентыр хахащ. Ар Вашингтон Джорджщ.
- 1945 гъэм Егоров Михаилрэ Кантарие Мелитонрэ сыхьэт 14-рэ дакъикъэ 35-м ТекIуэныгъэм и Бэракъ Плъыжьыр Берлин и Рейхстагым фIадзащ.
- НАКЪЫГЪЭ (МАЙ)
- Накъыгъэм и 1
- Гъатхэмрэ Лэжьыгъэмрэ я махуэшхуэщ
- Накъыгъэм и 2
- 1934 гъэм Налшык Пионерхэм я унэ къыщызэIуахащ.
- 1931 гъэм къалъхуащ къэрал лэжьакIуэ, философ, профессор, КъБР-мрэ АР-мрэ щIэныгъэхэмкIэ щIыхь зиIэ я лэжьакIуэ, МАИ-м и академик Лъостэн Владимир.
- 1941 гъэм къалъхуащ къэрал, политикэ лэжьакIуэ, экономикэ щIэныгъэхэм я доктор, профессор, УФ-м и Къэзыбж палатэм и япэ унафэщI (1994 – 2000) Къэрмокъуэ Хьэчим.
- Накъыгъэм и 3
- Печатым и хуитыныгъэхэм я дунейпсо махуэщ
- Дыгъэм и махуэщ
- Накъыгъэм и 4
- 1959 гъэм Налшык газ къашэу щIадзащ.
- 2010 гъэм УФ-м и Президентым и УказкIэ Налшык «Дзэ щIыхьым и къалэ» цIэ лъапIэр къыфIащащ.
- 1956 гъэм къалъхуащ къэрал лэжьакIуэ, экономикэ щIэныгъээм я доктор, профессор, РАЕН-м и академик, УФ-м щIыхь зиIэ и экономист Щауэжь Хьэсэнбий.
- Накъыгъэм и 5
- 1836 гъэм Европэм щыяпэ дыдэу Бельгием гъущI гъуэгу щаутIыпщащ.
- 1945 гъэм советыдзэхэм Даниемрэ Нидерландхэмрэ хуит къащIыжащ.
- Накъыгъэм и 6
- 1939 гъэм Налшык шыгъэжапIэ къыщызэIуахащ.
- 1936 гъэм къалъхуащ адыгей философ, еджагъэшхуэ, тхакIуэ, социологие щIэныгъэхэм я доктор, профессор, ЩIДАА-м и академик Хьэгъур Айтэч.
Накъыгъэм и 7
- Радиом и махуэщ – Связым и IэнатIэм и лэжьакIуэ псоми я махуэщ
- 1895 гъэм урыс инженер Попов Александр япэ радиоприемник къигупсысащ.
- 1927 гъэм Къэбэрдей-Балъкъэр радиом и япэ нэтынхэм щIидзащ.
- 1985 гъэм Налшык Хэку зауэ орденым и япэ нагъыщэр къыхуагъэфэщащ.
- 1990 гъэм КъБР-м и «Адыгэ Хасэ» жылагъуэ зэгухьэныгъэр къызэрагъэпэщащ.
- 1936 гъэм къалъхуащ мэкъумэш щIэныгъэхэм я кандидат, КъБР-м щIыхь зиIэ и агроном Чэгъэду Владимир.
- Накъыгъэм и 8
- Жор плъыжьымрэ Мазэ ныкъуэ щхъуантIэмрэ я дунейпсо махуэщ
- 1945 гъэм фашист Германием псалъэмакъыншэу зыкъызэритымкIэ актым Iэ традзащ.
- 1876 гъэм къалъхуащ адыгэ революционер Щоджэн Мос.
- 1936 гъэм къалъхуащ медицинэ щIэныгъэхэм я доктор, КъБКъУ-м и профессор, ЩIДАА-м и академик, КъБР-м щIэныгъэхэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ Нэгъуей Беслъэн.
- Накъыгъэм и 9
- ТекIуэныгъэм и махуэщ
- 1945 гъэм «1941 – 1945 гъэхэм екIуэкIа Хэку зауэшхуэм Германием зэрыщытекIуам папщIэ» медалыр ягъэуващ.
- 1931 гъэм къалъхуащ Социалист Лэжьыгъэм и ЛIыхъужь Пэнагуэ Азэмэтджэрий.
- Накъыгъэм и 10
- 1916 гъэм къалъхуащ Совет Союзым и ЛIыхъужь Къуэныкъуей Назир.
- Накъыгъэм и 11
- 1601 гъэм къалъхуащ урысей дзэпщ, къэрал лэжьакIуэ Черкасский Сунча-лей.
- 1931 гъэм къалъхуащ философие щIэныгъэхэм я доктор, профессор, Гуманитар ЩIэныгъэхэмкIэ академием, МАН-м, ЩIДАА-м я действительнэ член Афэсыж Марат.
- 1951 гъэм къалъхуащ адыгэ публицист, АР-м щIыхь зиIэ и журналист Тхьэркъуахъуэ Софьят.
- Накъыгъэм и 12
- 1954 гъэм Налшык политехническэ техникум къыщызэIуахащ.
- 1916 гъэм къалъхуащ мэкъумэш производствэм и лэжьакIуэ, Социалист Лэжьыгъэм и ЛIыхъужь Аргун Абубэчыр (ПIатIэ).
- 1936 гъэм къалъхуащ шэрджэс еджагъэшхуэ, фольклорист, КъШР-м щIыхь зиIэ и журналист, радиом и диктор Брат Хьэсин.
- Накъыгъэм и 14
- 1692 гъэм Япэ урыс дзэ кхъухьыр псым трагъэхьащ.
- 1796 гъэм инджылыз еджагъэшхуэ Дженнер Эдуард япэу фэрэкI хущхъуэ хилъхьащ.
- Накъыгъэм и 15
- Унагъуэм и дунейпсо махуэщ
- 1942 гъэм 115-нэ Къэбэрдей-Балъкъэр лъэпкъ шууей дивизэр зауэм Iухьащ.
- 1921 гъэм къалъхуащ тхакIуэ, драматург, КъБР-м гъуазджэхэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ Дудар Хьэутий.
- Накъыгъэм и 16
- 1841 гъэм къалъхуащ адыгэ узэщIакIуэ, бзэщIэныгъэлI, этнограф ХьэтIохъущокъуэ Къазий.
- 1961 гъэм къалъхуащ жылагъуэ лэжьакIуэ, КъБР-м щIыхь зиIэ и юрист Барокъуэ Хьэсэн-Алий.
- Накъыгъэм и 17
- 1944 гъэм Кърым АССР-р щымыIэж ящIащ. Кърым тэтэр мин 200-м нэс ирашауэ щытащ щалъхуа щIыпIэхэм.
- Накъыгъэм и 18
- Музейхэм я дунейпсо махуэщ
- 1925 гъэм Адыгэ Республикэм и лъэпкъ музейр къызэIуахащ.
- Накъыгъэм и 19
- 1991 гъэм Налшык къыщызэIуахащ Къэбэрдей лъэпкъым и япэ конгресс. Абы и япэ президенту хахащ Къалмыкъ Юрий Хьэмзэт и къуэр.
- Накъыгъэм и 21
- Урыс-Кавказ зауэм (1763-1864) хэкIуэда адыгэхэм я фэеплъ махуэщ
- 1864 гъэм илъэсищэм щигъукIэ екIуэкIа Кавказ зауэр увыIащ.
- 2004 гъэм Налшык къыщызэIуахащ Урыс-Кавказ зауэм хэкIуэда адыгэхэм я фэеплъ.
- Накъыгъэм и 22
- 1946 гъэм къалъхуащ Германием щыщ, хэхэс адыгэхэм я тхыдэм телэжьыхь, ЩIДАА-м и академик Едыдж Батырай.
- Накъыгъэм и 24
- Славян тхыбзэмрэ щэнхабзэмрэ я махуэщ
- 1926 гъэм къалъхуащ Тыркум щыщ адыгэлI, спорт лэжьакIуэ, Олимп Джэгухэм я чемпион (1948) Бильге Газанфер.
- Накъыгъэм и 26
- 1995 гъэм Къэбэрдей-Балъкъэр къэрал мэкъумэш академиер (иджы университетщ) къызэIуахащ.
- Накъыгъэм и 27
- Библиотекэхэм я урысейпсо махуэщ
- 1703 гъэм Санкт-Петербург ухуэн щIа-дзащ.
- 1795 гъэм Урысейм цIыху куэд зэуэ зэкIуалIэ хъун библиотекэ къыщызэIуахащ.
- 1951 гъэм къалъхуащ КъБР-м и къэрал, политикэ, жылагъуэ лэжьакIуэ, экономикэ щIэныгъэхэм я доктор, профессор, РАЕН-м, ЩIДАА-м я академик, ДАХ-м и тхьэмадэ Сэхъурокъуэ Хьэутий.
- Накъыгъэм и 28
- Гъунапкъэхъумэм и махуэщ
- 1923 гъэм Адыгейм и профсоюзхэр къызэрагъэпэщащ.
- 1928 гъэм Мейкъуапэ къыщызэIуахащ Адыгейм и тхылъ тедзапIэ.
- 1931 гъэм къалъхуащ АР-м, КъБР-м, КъШР-м я цIыхубэ тхакIуэ, СССР-ми УФ-ми я Къэрал саугъэтхэм, Шолоховым и цIэкIэ щыIэ саугъэтым я лауреат, Адыгэ Республикэм и Гимныр зытха МэшбащIэ Исхьэкъ.
- Накъыгъэм и 31
- Тутын емыфэным и дунейпсо махуэщ
- 1223 гъэм Урысхэмрэ тэтэрхэмрэ Калкэ псым деж щызэзэуащ.
- МЭКЪУАУЭГЪУЭ (ИЮНЬ)
- Мэкъуауэгъуэм и 1
- Адэ-анэхэм я дунейпсо махуэщ
- 1921 гъэм «Кабардино-Балкарская правда» газетым и япэ номерыр къыдэкIащ.
- 1924 гъэм «Адыгэ псалъэ», «Заман» газетхэм я япэ номерхэр къыдэкIащ.
- 1936 гъэм къалъхуащ биологие щIэныгъэхэм я доктор, КъБКъУ-м и профессор Шортэн Тамарэ.
- Мэкъуауэгъуэм и 2
- 1928 гъэм Налшык тхылъ тедзапIэ къыщызэIуахащ.
- 1962 гъэм Новочеркасск щызэтраукIат я гукъеуэхэр жаIэну уэрамым къыдыхьа цIыху мамырхэр.
- Мэкъуауэгъуэм и 3
- 1864 гъэм Урысейм япэ зоосадыр къыщызэIуахащ.
- 1907 гъэм ЕтIуанэ Къэрал Думэр зэбграутIыпщыкIыжащ.
- 1943 гъэм Налшык лы комбинатыр зэфIэгъэувэжын яухащ.
- Мэкъуауэгъуэм и 4
- Залымыгъэм ихьа сабий лажьэншэхэм я дунейпсо махуэщ
- 1856 гъэм Третьяковскэ галереер къызэIуахащ.
- 1943 гъэм Налшык щекIуэкIащ фашистхэм я бийуэ республикэм и цIыхубзхэм къызэрагъэпэща пэкIур.
-
- Мэкъуауэгъуэм и 5
- Дыкъэзыухъуреихь дунейр хъумэным и дунейпсо махуэщ
- Экологым и махуэщ
- 1945 гъэм Германиер зэрыхагъэщIамкIэ икIи СССР-м, США-м, Инджылызым, Франджым я правительствэхэм Германием и власть нэхъыщхьэм и къалэнхэр зэрагъэзэщIэнумкIэ декларацэм Iэ традзащ.
- 1926 гъэм къалъхуащ журналист, КъБР-м щэнхабзэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ Бекъан Чыланий.
- Мэкъуауэгъуэм и 6
- Пушкин и махуэщ
- 1799 гъэм урыс усакIуэшхуэ Пушкин Александр къалъхуащ.
- 1944 гъэм етIуанэ фронтыр къызэIуахащ.
- 1945 гъэм «1941 – 1945 гъэхэм екIуэкIа Хэку зауэшхуэм и лъэхъэнэм и къару емыблэжу зэрылэжьам папщIэ» медалыр ягъэуващ.
- 1951 гъэм къалъхуащ медицинэ щIэныгъэхэм я доктор, КъБКъУ-м и профессор, ЩIДАА-м и академик Абыдэ Мусэ.
- Мэкъуауэгъуэм и 8
- 1661 гъэм Идар Темрыкъуэ и къуэрылъху Черкасский Муцал дунейм ехыжащ.
- 1943 гъэм Налшык фашистхэм я бийуэ интеллигенцэм и пэкIу щекIуэкIащ.
- Мэкъуауэгъуэм и 10
- 1774 гъэм Урысеймрэ Тыркумрэ зэращIылIащ Кючук-Кайнарджий мамыр зэгурыIуэныгъэр. Абы ипкъ иткIэ, Къэбэрдейр Урысейм и зы Iыхьэу къалъытащ.
- 1936 гъэм «Союзмультфильм» киностудиер къызэрагъэпэщащ.
- 1955 гъэм Тырныаузрэ Докшукинэрэ къалэ хъуащ.
- 1961 гъэм къалъхуащ мэкъумэш щIэныгъэхэм я доктор, шэрджэс еджагъэшхуэ Тамэ Мухьэрбий.
- Мэкъуауэгъуэм и 12
- Урысейм и махуэщ – Урысей Федерацэм и Къэрал махуэшхуэщ
- 1942 гъэм Зеикъуэ къуажэм къагъэIэпхъуат Ленинград хамэ къэралыбзэхэр щаджу дэт пединститутыр.
- 1945 гъэм Калинин Михаил Кремлым маршал Жуков Георгий щритащ Совет Союзым и ЛIыхъужьым и ещанэ Дыщэ Вагъуэр.
- 1990 гъэм Урысей Федерацэм и Къэрал суверенитетым и Декларацэр къащтащ.
- 1990 гъэм «Печатымрэ цIыхубэ хъыбарегъащIэ IэнатIэхэмрэ ятеухуауэ» Законыр СССР-м и Совет Нэхъыщхьэм къищтащ. Абы цензурэр игъэкIуэдыжащ.
- Мэкъуауэгъуэм и 13
- 1936 гъэм Къэбэрдей лъэпкъ драмэ театрыр къызэIуахащ.
- 1946 гъэм къалъхуащ медицинэ щIэныгъэхэм я доктор, КъШКъУ-м и профессор Даур Борис.
- 1951 гъэм къалъхуащ шэрджэс щIэныгъэлI, ветеринар щIэныгъэхэм я доктор, профессор Аргун МуIэед.
- Мэкъуауэгъуэм и 14
- 1936 гъэм КъБАССР-м гъуазджэхэмкIэ и управленэр къызэрагъэпэщащ.
- 1971 гъэм къалъхуащ «Нур» журналым и редактор нэхъыщхьэ, усакIуэ Аброкъуэ Беллэ.
- Мэкъуауэгъуэм и 15
- 1561 гъэм Идар Темрыкъуэ ипхъу Гуащэнэ (Марие) и дэлъху Думэныкъуэ, и шыпхъу Алътыншаш, абы и щхьэгъусэ Бекбулат, а тIум я къуэ Саин-Булат я гъусэу Москва нэсащ.
- 1862 гъэм Америкэм щыщ Гатлинг Ричард япэу пулемет къигупсысащ.
- Мэкъуауэгъуэм и 16
- 1930 гъэм Волгоград (Сталинград) трактор заводыр лажьэу яутIыпщащ.
- 1963 гъэм Терешковэ Валентинэ «Восток-6» кхъухьым ису хьэршым лъэтащ.
- 1931 гъэм къалъхуащ Социалист Лэжьыгъэм и ЛIыхъужь Хьэжмэт Хьэсэн.
- Мэкъуауэгъуэм и 17
- 1565 гъэм Идар Темрыкъуэ и къуэ Мамстрыкъу Москва кIуащ.
- 1961 гъэм Налшык экраныбгъуэ зиIэ «Восток» кинотеатрыр къыщызэIуахащ.
- Мэкъуауэгъуэм и 18
- 1956 гъэм Налшык музыкэ училищэ къыщызэIуахащ.
- 1956 гъэм къалъхуащ химие щIэныгъэхэм я доктор, КъБКъМУ-м и профессор Ало Владимир.
- Мэкъуауэгъуэм и 20
- 1957 гъэм Москва Союзхэм я Унэм и Колоннэ Залышхуэм къыщызэIуахащ Къэбэрдей-Балъкъэр АССР-м гъуазджэмрэ литературэмкIэ и гъэлъэгъуэныгъэр.
- Мэкъуауэгъуэм и 21
- 1925 гъэм Москва и уэрамхэм япэ таксихэр къыдыхьащ.
- 1956 гъэм къалъхуащ экономикэ щIэныгъэхэм я доктор, АКъУ-м и профессор, РАЕН-м и член-корреспондент Къуий Iэмырбий.
- 1956 гъэм къалъхуащ усакIуэ, публицист, «Iуащхьэмахуэ» журналым и редактор нэхъыщхьэ Мыкъуэжь Анатолэ.
- Мэкъуауэгъуэм и 22
- Щыгъуэмрэ фэеплъымрэ я махуэщ – Хэку зауэшхуэр щыщIидза махуэщ
- 1941 гъэм Хэку зауэшхуэр къэхъеящ.
- 1944 гъэм КъБАССР-м и Министрхэм я Советым деж Архив управленэ къыщызэрагъэпэщащ.
- 1967 гъэм Налшык ПТУ №7-м и цIыхубз спортсменкэ 15 ди щыхьэрым щежьэри, лъакъуэрыгъажэкIэ Ленинград кIуэну гъуэгу техьащ.
- 1886 гъэм къалъхуащ композитор, музыковед Авраамов Арсений.
- 1941 гъэм къалъхуащ биологие щIэныгъэхэм я доктор, КъБКъУ-м и профессор КъуэщIысокъуэ Александр.
- Мэкъуауэгъуэм и 23
- Дунейпсо Олимп махуэщ
- 1941 гъэм Къэсейхьэблэ щыщ ТхьэмытлIокъуэ Хьэсэн КъухьэпIэ Украинэм и къэрал гъунапкъэр ихъумэу, лIыгъэ хэлъу и гъащIэр итащ: гранатэхэр щIэпхауэ фашист танкым зыщIидзэри, ар икъутащ, езыри хэкIуэдащ.
- Мэкъуауэгъуэм и 24
- 1937 гъэм Республикэм и Советхэм я чрезвычайнэ съездым къищтащ Къэбэрдей-Балъкъэр АССР-м и япэ Конституцэр.
- 1945 гъэм Москва и Ут Плъыжьым ТекIуэныгъэм и парад щекIуэкIащ.
- 1936 гъэм къалъхуащ медицинэ щIэныгъэхэм я доктор, АКъУ-м и профессор, УФ-м щIыхь зиIэ и дохутыр АфIэунэ Алий.
- 1951 гъэм къалъхуащ режиссер, УФ-ми Абхъазми гъуазджэхэмкIэ щIыхь зиIэ я лэжьакIуэ, политик Фырэ Руслан.
- Мэкъуауэгъуэм и 25
- Славянхэм я зэкъуэтыныгъэмрэ зэныбжьэгъугъэмрэ я махуэщ
- 1941 гъэм къалъхуащ адыгей усакIуэ, журналист Нэхей Руслан.
- Мэкъуауэгъуэм и 26
- Наркоманием ебэныным и махуэщ
- 1920 гъэм Налшык и Затишье хьэблэм япэ санаторэ къыщызэIуахат. Абы Сталин Иосифи зыщигъэпсэхуауэ щытащ.
- 1938 гъэм КъБАССР-м и Совет Нэхъыщхьэм и депутатхэр япэу хахащ.
- 1966 гъэм къалъхуащ шэрджэс журналист ТIуаршы Иринэ.
- Мэкъуауэгъуэм и 27
- Урысейм и щIалэгъуалэм и махуэщ
- 1919 гъэм Япэ дунейпсо зауэр зэриухамкIэ зэгурыIуэныгъэм Версаль Iэ щытрадзащ.
- 1979 гъэм «КъБР-м и цIыхубэ тхакIуэ» цIэ лъапIэр ягъэуващ.
- Мэкъуауэгъуэм и 28
- 1948 гъэм Архитекторхэм я дунейпсо зэгухьэныгъэр къызэрагъэпэщащ.
- Мэкъуауэгъуэм и 29
- Партизанхэмрэ подпольщикхэмрэ я махуэщ
- 1908 гъэм Тунгус метеоритыр ЩIым къытехуащ.
- 1940 гъэм Луначарскэм и цIэр зезыхьэ Театральнэ институтым и адыгэ студиер къаухащ Къэбэрдей къэрал драмэ театрым и актер хъунухэм.
- Мэкъуауэгъуэм и 30
- КъэхутакIуэмрэ рационализаторымрэ я махуэщ
- 1908 гъэм Бахъсэн, Дзэлыкъуэ мэкъумэшыщIэхэм зыкъаIэтащ.
- БАДЗЭУЭГЪУЭ (ИЮЛЬ)
- Бадзэуэгъуэм и 1
- Архитектурэм и дунейпсо махуэщ
- 1957 гъэм Москва и Театр Иным щызэхэтащ Къэбэрдейр езым фIэфIу Урысейм зэрыгухьэрэ илъэс 400 зэрырикъум и щIыхькIэ Къэбэрдей- Балъкъэр АССР-м и гъуазджэмрэ щэнхабзэмрэ я лэжьакIуэхэм я иужьрей концертыр.
- 1981 гъэм КъБР-м и цIыхубэ усакIуэ КIыщокъуэ Алим СССР-м и ТхакIуэхэм я зэгухьэныгъэм и правленэм и секретару хахащ.
- Бадзэуэгъуэм и 2
- 1556 гъэм Астрахань Урысей къэралыгъуэм хыхьащ.
- 1964 гъэм «Къэббалъкъгаз» трестыр къызэрагъэпэщащ.
- 1990 гъэм КПСС-м и ХХVIII съездыр (иужьрей дыдэр) къызэIуахащ.
- Бадзэуэгъуэм и 3
- Хы, тенджыз флотым и лэжьакIуэхэм я махуэщ
- 1700 гъэм Константинополь щызэращIылIа мамырыгъэ зэгурыIуэныгъэм ипкъ иткIэ, Iузэв (Азов) и Iэгъуэблагъэхэри щIыгъуу (Таганрог, Павловск, Миус) Урысейм и щIыналъэ хъуащ.
- 1957 гъэм СССР-м и Совет Нэхъыщхьэм и Президиумым и УказкIэ Къэбэрдей-Балъкъэрым Ленин орденыр етIуанэу къыхуагъэфэщащ.
- Бадзэуэгъуэм и 4
- 1916 гъэм Урысейм и тенджыз кхъухьлъатэзехуэхэр Балтие тенджыз щIыIум щекIуэкIа хьэуа зауэм щытекIуащ.
- 1766 гъэм къалъхуащ убых лъэпкъым и пашэ, Урыс-Кавказ зауэм и лIыхъужь Бэрзэдж Дэгумыкъуэ Хьэжы-Исмэхьил.
- Бадзэуэгъуэм и 5
- 1957 гъэм Налшык Лениным и фэеплъ къыщызэIуахащ.
- 1946 гъэм къалъхуащ КъБР-м и спорт лэжьакIуэ, СССР-м боксымкIэ спортым и мастер, КъБР-м щIыхь зиIэ и юрист Алий Сулеймэн.
- Бадзэуэгъуэм и 6
- 1557 гъэм Къэбэрдейр езым фIэфIу Урысейм гухьащ.
- 1957 гъэм КъБАССР-м и Совет Нэхъыщхьэм и гуфIэгъуэ сессие зэхэтащ. Ар теухуауэ щытащ Къэбэрдейр езым фIэфIу Урысейм зэрыгухьэрэ илъэс 400 зэрырикъуам икIи республикэм Ленин орденыр етIуанэу къызэрыратам.
- 1956 гъэм къалъхуащ КъБР-м щыщ спортсмен, Олимп Джэгухэм я чемпион (1980) Рогожин Сергей.
- Бадзэуэгъуэм и 7
- Псым и махуэщ
- 1687 гъэм Ньютон Исаак къихутащ дунейм зыщIэзышэ къару зэрыхэлъыр.
- 1971 гъэм КIыщокъуэ Алим СССР-м и Литфондым и унафэщIу хахащ.
- 1946 гъэм къалъхуащ АР-м щIыхь зиIэ и журналист, тхакIуэ, усакIуэ Хъуромэ Хъусен.
- Бадзэуэгъуэм и 8
- Унагъуэм, лъагъуныгъэм, пэжыгъэм и махуэщ
- 951 гъэм Франджым и щыхьэр Париж ухуэн щIадзащ.
- 1796 гъэм США-м япэу паспорт тын щыщIадзащ.
- Бадзэуэгъуэм и 9
- 1945 гъэм ВКП(б)-м и Налшык къалэ комитетым унафэ къищтащ Хэку зауэшхуэм ныкъуэдыкъуэ щыхъуахэм защIэгъэкъуэным теухуауэ.
- 1959 гъэм Налшык и Театр ЩхъуантIэм Пятницкэм и цIэр зезыхьэ къэрал академическэ хорым и концерт щекIуэкIащ.
- 1931 гъэм къалъхуащ АР-м и цIыхубэ усакIуэ, драматург, УФ-м щэнхабзэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ Бэрэтар Хьэмид.
- 1941 гъэм къалъхуащ шэрджэс еджагъэшхуэ, ботаник, жылагъуэ лэжьакIуэ Хьэкъун Барэсбий.
- Бадзэуэгъуэм и 10
- Бдзэжьеящэм и махуэщ
- 1918 гъэм Советхэм я V Урысейпсо съездым РСФСР-м и Конституцэр – япэ Совет Конституцэр къищтащ.
- 1931 гъэм къалъхуащ УФ-м щIыхь зиIэ и юристЩоджэн Iэбу.
- 1966 гъэм къалъхуащ КъБР-ми КъШР-ми щIыхь зиIэ я артисткэ, уэрэджыIакIуэ Iэзэ Шэрджэс Iэсият.
- Бадзэуэгъуэм и 11
- ЩIым щыпсэу лъэпкъхэм я дунейпсо махуэщ
- 1958 гъэм «Кабардинка» къэрал къэфакIуэ ансамблыр Монголием кIуащ, абы и лъэпкъ махуэшхуэм хэтын папщIэ.
- 1987 гъэм Дунейм цIыхуу щыпсэур меларди 5 ирикъуащ.
- Бадзэуэгъуэм и 12
- Урысей пощтым и махуэщ
- 1641 гъэм Астрахань хъаныдзэм Балъкъ и деж щригъэкIуэкIа зауэм хэкIуэдащ Къундет зэшхэр – Чэлимэтрэ Елдаррэ.
- Бадзэуэгъуэм и 13
- 1908 гъэм Лондон къыщызэIуахащ IV Олимп Джэгухэр. Абы япэ дыдэу цIыхубзхэр хэтащ.
- 1930 гъэм Монтевидео (Уругвай) къыщызэIуахащ футболымкIэ япэ дунейпсо чемпионатыр. Абы къэрал 13 хэтащ. Уругвайр чемпион хъуащ.
- Бадзэуэгъуэм и 14
- 1945 гъэм Париж ТекIуэныгъэм и парад щекIуэкIащ. Япэ иту уэрамым ирикIуащ Франджым и ЛIыхъужь Хьэгъундокъуэ Елмэсхъан.
- 1957 гъэм Налшык щекIуэкIащ СССР-м ис лъэпкъ псоми я тхакIуэхэр зыхэта пшыхь гъэщIэгъуэн.
- 1965 гъэм Къэбэрдей-Балъкъэрым уэрэдымрэ къафэмкIэ и къэрал ансамблыр къафэмкIэ «Кабардинка» ансамблу зэрахъуэкIащ.
- 1936 гъэм къалъхуащ КъБР-м и къэрал, политикэ лэжьакIуэ, УФ-м мэкъумэш IэнатIэм щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ, КъБАССР-м и Министрхэм я Советым и УнафэщI (1988-1991) Мамхэгъ Михаил.
- 1961 гъэм къалъхуащ адыгей усакIуэ, тхакIуэ ГутIэ Саният.
- Бадзэуэгъуэм и 15
- 1812 гъэм урысыдзэр Наполеон зэрытекIуам и щIыхькIэ хьэрэкIытIэхэр драгъэлъэтеящ.
- 1939 гъэм Бахъсэн, Аруан, Iуащхьэмахуэ щIыналъэхэм район газетхэр къыщыдэкIыу щIадзащ.
- 1957 гъэм РСФСР-м и гъуазджэмрэ щэнхабзэмрэ я лэжьакIуэхэм я лIыкIуэхэм я кIэух концертыр Къэбэрдей-Балъкъэр АССР-м щекIуэкIащ.
- Бадзэуэгъуэм и 16
- Адэм и дунейпсо махуэщ
- 622 гъэм Муслъымэн махуэгъэпсым и щIэдзапIэщ. Ислъамым и къежьапIэу къалъытэ. Мухьэмэд Бегъымбарыр Мэчэм икIри Мадинэ кIуащ.
- Бадзэуэгъуэм и 17
- Металлургым и махуэщ
- 1918 гъэм Романовхэ я унагъуэр Екатеринбург щаукIащ.
- 1942 гъэм Сталинград зауэм щIидзащ.
- 1945 гъэм ЕтIуанэ дунейпсо зауэм текIуэныгъэр къыщызыхьа къэралхэм я Iэтащхьэхэм я Берлин (Потсдам) конференцыр къызэIуахащ.
- 1967 гъэм Лениным и цIэр зэрихьэу Арщыдан щыIэ колхозым Ленин орденыр къратащ.
- Бадзэуэгъуэм и 18
- Ди эрэм и 64 гъэм Рим мафIэм исат. Район 14-м щыщу къэнар 4 къудейт.
- 1941 гъэм Къардэн Къубатий япэ фашист кхъухьлъатэр къриудыхащ.
- Бадзэуэгъуэм и 19
- 1942 гъэм Къардэн Къубатий Березовскэ щIыналъэм фашист кхъухьлъатитI къыщриудыхат.
- 1903 гъэм ЛъакъуэрыгъажэмкIэ япэ дунейпсо зэпеуэр екIуэкIащ.
- 1980 гъэм Москва щыщIидзащ ХХII Гъэмахуэ Олимп Джэгухэм.
- Бадзэуэгъуэм и 20
- Шахматым и дунейпсо махуэщ
- 1561 гъэм Идар Гуащэнэ чристан диныр кърагъэщтащ, МариецIэри фIащащ.
- 1924 гъэм Дунейпсо шахмат федерацэр (ФИДЕ) къызэрагъэпэщащ.
- Бадзэуэгъуэм и 21
- 1829 гъэм адыгэлI Хьэшыр Чылар япэ дыдэу Iуащхьэмахуэ и щыгум къуэкIыпIэ лъэныкъуэмкIэ дэкIащ.
- 1969 гъэм Америкэм щыщ астронавт Армстронг Нил Мазэм и щхьэфэм япэ дыдэу теуващ.
- 1994 гъэм Къэбэрдей-Балъкъэрым и Къэрал гербыр, Къэрал ныпыр, Къэрал гимныр къащтащ.
- 1876 гъэм къалъхуащ генерал, «Кавказым и тхыдэ» (1914), «Хьетхэр» (1915), «Адыгэхэмрэ пасэрей алыджхэмрэ» (1915) тхылъхэр зи Iэдакъэ къыщIэкIа Чынатыкъуэ Мет Иззэт-пэщэ.
- Бадзэуэгъуэм и 22
- 1945 гъэм Къэбэрдей Республикэм и щакIуэ хозяйствэр къызэрагъэпэщащ.
- Бадзэуэгъуэм и 23
- Джейхэмрэ хыкхъуэхэмрэ я дунейпсо махуэщ
- 1903 гъэм «Форд» корпорацэм япэ автомобиль къыщIигъэкIащ.
- 1930 гъэм Москва авиационнэ институт къыщызэIуахащ.
- Бадзэуэгъуэм и 24
- 1937 гъэм Америкэм щыщ кхъухьлъатэзехуэ Эрхарт Амалие кхъухьлъатэкIэ япэу Атлантикэ хым щхьэпрылъэтыкIащ.
- 1961 гъэм къалъхуащ адыгей усакIуэ, тхакIуэ Хъунэгу Саидэ.
- Бадзэуэгъуэм и 25
- 1472 гъэм шэрджэс кхъухь 24-рэ тенджыз ФIыцIэм зэпрыкIри, Тыркум теуауэ щытащ.
- 1943 гъэм Прохладнэ – Налшык гъущI гъуэгур зэфIэгъэувэжыныр зэфIэкIащ.
- 1984 гъэм Савицкая Светланэ цIыхубз космонавтхэм ящыщу япэу кхъухьым къикIри, хьэршым хыхьащ.
- 1886 гъэм къалъхуащ Иорданием и къэрал, жылагъуэ лэжьакIуэ, юстицэмкIэ министру лэжьа, Адыгэ Хасэм и тхьэмадэу щыта Хьикмэт (МафIэдз) Умар.
- 1936 гъэм къалъхуащ филологие щIэныгъэхэм я доктор, ЩIДАА-м и академик, АР-м щIэныгъэхэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ Хъут Шамсудин.
Бадзэуэгъуэм и 26
- 1926 гъэм Петропавловск быдапIэм декабристхэр щаукIащ.
- 1957 гъэм СССР-м дунейм щыяпэу гъуэгуанэшхуэ зэпызычыф баллистическэ ракетэр иутIыпщащ.
- 1936 гъэм къалъхуащ тхакIуэ, тхыдэтх-архивист, КъБР-м щэнхабзэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ Опрышкэ Олег.
- 1946 гъэм къалъхуащ Къэбэрдей-Балъкъэрым и цIыхубэ усакIуэ, КъБР-м щэнхабзэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ Бицу Анатолэ.
- Бадзэуэгъуэм и 27
- 1841 гъэм Псыхуабэ пэмыжыжьэу Мэшыкъуэ бгы лъапэм и деж щаукIащ урыс тхакIуэшхуэ Лермонтов Михаил.
- 1991 гъэм Къэбэрдей-Балъкъэрым щагъэуващ президент къулыкъур.
- 1936 гъэм къалъхуащ медицинэ щIэныгъэхэм я доктор, КъБКъУ-м и профессор Щомахуэ Алексей.
- 1971 гъэм къалъхуащ адыгэ усакIуэ, прозаик Тау Нинэ.
- Бадзэуэгъуэм и 28
- 1957 гъэм «Кабардинка» къэрал къэфакIуэ ансамблыр студентхэмрэ щIалэгъуалэмрэ Москва щрагъэкIуэкIа фестивалым и лауреат хъуащ.
- Бадзэуэгъуэм и 29
- 1997 гъэм адыгэ пхъурылъху, иордан пащтыхьыкъуэ Алий Бен-Хъусейн «Кабардинка» ансамблым хэт пщащэхэм къадэфащ.
- Бадзэуэгъуэм и 30
- Зэныбжьэгъугъэм и дунейпсо махуэщ
- 1980 гъэм Израилым и Кнессетым къэралым и щыхьэру Иерусалим игъэуващ.
- 1916 гъэм къалъхуащ япэ рангым и капитан, Хэку зауэшхуэм жыджэру хэта, дзэ-тенджыз щIэныгъэхэм я кандидат Вэрокъуэ Гъузер.
- Бадзэуэгъуэм и 31
- Дзэ-тенджыз флотым и махуэщ
- 1866 гъэм лIыщIэхэр ящэну, нэгъуэщIым иратыну хуимыту унафэ къыдэкIащ.
- 1991 гъэм Москва СССР-мрэ США-мрэ Iэ щытрадзащ зэребгъэрыкIуэ Iэщэхэр (СНВ) гъэмэщIэным теухуауэ.
- ШЫЩХЬЭУIУ (АВГУСТ)
- ШыщхьэуIум и 1
- 1914 гъэм Япэ дунейпсо зауэм щIидзащ.
- 1958 гъэм «Iуащхьэмахуэ» журналым и япэ номерыр дунейм къытехьащ.
- 1967 гъэм Бахъсэнрэ Тэрчрэ къалэ хъуащ.
- ШыщхьэуIум и 2
- 1916 гъэм Москва АМО заводыр (иужькIэ ЗИЛ хъужар) щаутIыпщащ.
- 1933 гъэм Беломор-Балтие кIэнауэр километр 227-рэ и кIыхьагъыу ятащ.
- 1942 гъэм Налшык Дзэ Плъыжьым щхьэкIэ щагъэхьэзырат ткIуаткIуэ къауэу птулъкIэ мин 20.
- 1886 гъэм къалъхуащ Тыркум щыщ япэ адыгэ сурэтыщI Мехри-ханум (Къардэн).
- ШыщхьэуIум и 3
- 1783 гъэм Куржым (Грузием) и КъухьэпIэ лъэныкъуэр Урысейм хыхьащ.
- 1942 гъэм ЗыхъумэжыныгъэмкIэ Налшык комитетым зыхъумэжыныгъэмкIэ гупхэр къызэгъэпэщыным теухуа унафэ къищтащ.
- 1952 гъэм Хельсинки щызэхуащIыжащ ХV Олимп Джэгухэр. Абы япэ дыдэу СССР-м и спортсменхэр хэтащ.
- 1994 гъэм Налшык къыщызэIуахащ Бгырысхэм я дунейпсо конгресс.
- 1936 гъэм къалъхуащ КъБР-м и цIыхубэ сурэтыщI БжэIумых Хьид.
- ШыщхьэуIум и 4
- 1966 гъэм къалъхуащ Урысейм и ЛIыхъужь, ВДВ-м и кхъухьлъатэзехуэ Цей Эдуард.
- ШыщхьэуIум и 5
- 1963 гъэм ядернэ Iэщэр хьэуам, хьэршым, псы щIагъым щыгъэунэхуныр мыдэным теухуа ЗэгурыIуэныгъэм Iэ традзащ.
- 1741 гъэм къалъхуащ медицинэм и доктор, РАН-м и академик, адыгэхэм, абазэхэм, нэгъуэщI лъэпкъхэм я щыIэкIэ-псэукIэр къэзыхута Паллас Петр-Симон.
-
- ШыщхьэуIум и 6
- Хиросимэ и махуэщ
- «Дунейм тет дохутырхэр мамырыгъэм и телъхьэщ» дунейпсо махуэщ
- 1941 гъэм ВЛКСМ-м и обкомым унафэ ищIащ республикэм и щIалэгъуалэм ящыщу дзэ плъыжьым связист 400 хуагъэхьэзырыну.
- 1945 гъэм Японием и Хиросимэ къалэм США-м и кхъухьлъатэм атомнэ бомбэ щридзыхащ.
- ШыщхьэуIум и 7
- Хьэуа-Десантыдзэхэм я махуэщ
- ГъущI гъуэгум и лэжьакIуэм и махуэщ
- 1646 гъэм къэзакъ атаман Пожарский Семенрэ адыгэпщ Черкасский Муцалрэ зауэлI мини 6 зыхэт я дзэр Нурадин-Джэрий и лагерым теуэри, хьэбэсабэу зэтракъутащ.
- 1833 гъэм Черепановхэ зэадэзэкъуэ Ефимрэ Миронрэ Урысейм япэ дыдэу мафIэгу щащIащ, гъущI гъуэгууи километри 3,5-рэ щаухуащ.
- 1942 гъэм Къэбэрдей-Балъкъэрым зауэ щытыкIэ щагъэуващ.
- ШыщхьэуIум и 8
- Пэжырытхэм и дунейпсо махуэщ
- 1899 гъэм США-м дунейм щыяпэу щIыIалъэ (холодильник) щащIащ.
- 1942 гъэм ЗыхъумэжыныгъэмкIэ Налшык комитетым унафэ ищIащ къалэм и къыдыхьэпIэхэм быдапIэхэр щаухуэну.
- 1956 гъэм къалъхуащ политикэ лэжьакIуэ, КъБР-м и Парламентым и III, IV, V хэхыгъуэхэм я депутат, Налшык хьэлвэ заводым и унафэщI Къудали Мухьэмэд.
- ШыщхьэуIум и 9
- ЩIыдэлъху лъэпкъхэм я дунейпсо махуэщ
- 1942 гъэм блокадэм ит Ленинград къалэм щагъэзэщIат Шостакович Дмитрий и «Ебланэ симфоние» цIэрыIуэр.
- 1945 гъэм Японием и Нагасаки къалэм США-м и кхъухьлъатэм атомнэ бомбэ щридзыхащ.
- ШыщхьэуIум и 10
- 1976 гъэм Онтарио штатым (Канадэ) дунейм щыяпэу телефон аппарат къыщагупсысащ.
- 1921 гъэм къалъхуащ КъБР-м и цIыхубэ тхакIуэ, щIэныгъэлI Нало Ахьмэдхъан.
- ШыщхьэуIум и 11
- 1485 гъэм Италием щыщ архитектор Фрязин Антон (Джиларди Антонио) Москва Кремлым и Тайницкэ чэщанэр ухуэн щIидзащ.
- 1966 гъэм къалъхуащ экономикэ щIэныгъэхэм я доктор, КъБКъМУ-м и профессор ДзыхьмыщI Иринэ.
- ШыщхьэуIум и 12
- ЩIалэгъуалэм я дунейпсо махуэщ
- 1953 гъэм СССР-м дунейм щыяпэу водороднэ бомбэ игъэунэхуащ.
- ШыщхьэIум и 13
- Iэ сэмэгукIэ тхэхэм я дунейпсо махуэщ
- Физкультурникым и махуэщ
- 1942 гъэм Кавказ Ищхъэрэм щыпсэу лъэпкъхэм фашистхэм я бийуэ пэкIу ирагъэкIуэкIащ.
- 1961 гъэм Берлин тIууэ зыгуэш блыныр ухуэн щIадзащ.
- ШыщхьэуIум и 14
- Абхъазыр зыхъумахэм я фэеплъ махуэщ
- УхуакIуэм и махуэщ
- 1930 гъэм СССР-м къыщащтащ Iэмал имыIэу пэщIэдзэ щIэныгъэ дэтхэнэ и цIыхуми иIэн зэрыхуейм теухуа унафэ.
- 1941 гъэм къалъхуащ шэрджэс усакIуэ, тхакIуэ Дыгъужь Къурмэн.
- 1956 гъэм къалъхуащ прикладной творчествэмкIэ цIыхубэ мастер, УФ-м и СурэтыщIхэм я зэгухьэныгъэм хэт Мастафэ Вячеслав.
- 1961 гъэм къалъхуащ тхакIуэ, журналист, «Черкес хэку» газетым и редактор нэхъыщхьэ Тхьэгъэпсэу Увжыкъуэ.
- 1966 гъэм къалъхуащ КъБР-м щIыхь зиIэ и артисткэ Тхьэщыгъуей Жаннетэ.
- ШыщхьэуIум и 15
- 1945 гъэм маршал Жуков Г. К. «ТекIуэныгъэ» орденыр етIуанэу иратащ.
- ШыщхьэуIум и 16
- 1934 гъэм Москва къыщызэIуахащ СССР-м и ТхакIуэхэм я япэ съездыр.
- 1939 гъэм «Кабардинка» къэрал ансамблым концертхэр КъуэкIыпIэ Жыжьэм тын щыщIидзащ.
- 1960 гъэм Налшык къыщызэIуахащ изобразительнэ гъуазджэмкIэ музей.
- 1965 гъэм Урысейм и щэнхабзэмрэ тхыдэмрэ я фэеплъхэр хъумэнымкIэ зэгухьэныгъэм и Къэбэрдей-Балъкъэр къудамэр къызэрагъэпэщащ.
- ШыщхьэуIум и 17
- 1771 гъэм Екатеринэ ЕтIуанэм езым и указкIэ Къэбэрдей цIыхубэм Щытхъу тхылъ къаритащ.
- 1946 гъэм къалъхуащ философие щIэныгъэхэм я доктор, КъШКъУ-м и профессор, КъШР-м щIэныгъэхэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ Абдокъуэ Станислав.
- ШыщхьэуIум и 18
- 1941 гъэм КъБР-м тхьэмахуэ щIыхьэху щекIуэкIащ. Абы къыщалэжьа сом мин 300-р Зыхъумэжыныгъэм и фондым халъхьащ.
- ШыщхьэуIум и 19
- 1942 гъэм Къардэн Къубатий Елъхъуэт (Осетие Ищхъэрэ) и деж бийм и кхъухьлъатитI къыщриудыхащ.
- 1991 гъэм ГКЧП-м СССР-м чрезвычайнэ щытыкIэ щигъэуват.
- 1931 гъэм къалъхуащ скульптор Уэзы Заурбэч.
- ШыщхьэуIум и 20
- ПсэупIэ зимыIэ псэущхьэхэм я дунейпсо махуэщ
- 1916 гъэм къалъхуащ къэрал лэжьакIуэ, егъэджакIуэ, мэкъумэш щIэныгъэхэм я доктор, профессор, СССР-м и щIыхь зиIэ и агроном, КъБАССР-м мэкъумэш хозяйствэмкIэ и министр (1953 – 1962) ЩауэцIыкIу Залымджэрий.
- 1921 гъэм къалъхуащ УФ-м щIыхь зиIэ и артисткэ, Мейкъуапэ щIыхь зиIэ и цIыху Лъакъуэмыдэ Нуриет.
- ШыщхьэуIум и 21
- Урысейм и Хьэуа флотым и махуэщ
- 1561 гъэм урыс пащтыхь Грозный Иван (Иван IV Васильевич) щхьэгъусэу ишащ къэбэрдеипщ Идар Темрыкъуэ ипхъу Гуащэнэ (Марие).
- 1964 гъэм Къэбэрдей-Балъкъэрым и цIыхубзхэм я V съезд екIуэкIащ.
- ШыщхьэуIум и 22
- Урысей Федерацэм и Къэрал ныпым и махуэщ
- 1937 гъэм КIыщокъуэ Пщымахуэ дунейм ехыжащ.
- 1959 гъэм Тэрч къалэ щащIащ налмэс Iэмэпсымэхэр къыщыщIагъэкI завод.
- ШыщхьэуIум и 23
- 1382 гъэм Урысейм артиллерие дзэхэр къыщызэрагъэпэщащ. Ар япэу къагъэсэбэпащ Тохъутэмыщ хъаныр Мэзкуу щытеуам щыгъуэ.
- 1943 гъэм СССР-м и дзэ плъыжьым Курск и деж нэмыцэ-фашистыдзэр щызэтрикъутащ.
- 1992 гъэм ЩIэныгъэхэмкIэ Дунейпсо Адыгэ Академиер къызэрагъэпэщащ.
- 1926 гъэм къалъхуащ КъБР-м щIыхь зиIэ и артисткэ Шортэн Даниткэ.
- 1956 гъэм къалъхуащ УФ-м щIыхь зиIэ и артист, КъБР-м гъуазджэхэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ ХьэпащIэ Заудин.
- ШыщхьэуIум и 24
- Ди эрэм и 79 гъэм Везувий вулканыр кърихуащ. Абы зэтрикъутащ Помпей, Геркуланум къалэхэр.
- 1830 гъэм дунейм ехыжащ къэбэрдей пщы уэлий хахуэ Жанхъуэт Кушыку.
- 1943 гъэм Къардэн Къубатий Совет Союзым и ЛIыхъужь цIэр къыфIа-щащ.
- ШыщхьэуIум и 25
- 1966 гъэм къалъхуащ КъБР-м печатымрэ хъыбарегъащIэ IэнатIэхэмкIэ и къэрал комитетым и унафэщI, журналист Къэзанш Людмилэ.
- ШыщхьэуIум и 26
- 1908 гъэм Тыркум япэ Адыгэ Хасэ къыщызэрагъэпэщащ.
- 1991 гъэм РАН-м прикладной математикэмрэ автоматизацэмкIэ и КъБЩIКъИ-р къызэIуахащ.
- 1451 гъэм къалъхуащ Колумб Христофор, Америкэр зэрыщыIэр (1492) къэзыхутар.
- ШыщхьэуIум и 27
- Урысей кином и махуэщ
- 1955 гъэм дунейм къытехьащ Рекодхэр зратхэ Гиннес и тхылъыр.
- ШыщхьэуIум и 28
- Байкалым и махуэщ
- Шахтерым и махуэщ
- 1924 гъэм Налшык къыщызэрагъэпэщащ ФизкультурэмкIэ щIыналъэ совет.
- ШыщхьэуIум и 29
- 1949 гъэм СССР-м и академик Курчатов И. В. и унафэм щIэту япэ атомнэ бомбэ щагъэунэхуащ.
- ШыщхьэуIум и 30
- 1730 гъэм Черкасский Алексей пщым Невский Александр и орденыр къратащ.
- 1918 гъэм Каплан Фанни Ленин (Ульянов) Владимир иукIыну хэтащ.
- 1936 гъэм къалъхуащ медицинэм и доктор, Германием щыIэ Адыгэ Хасэм хэт Салехь (Уджыхъу) Ихьсан.
- 1941 гъэм къалъхуащ КъБР-м и къэрал, политикэ, спорт лэжьакIуэ, футболымкIэ СССР-м спортым и мастер Сыжажэ Валерий.
- 1961 гъэм къалъхуащ КъБР-м и спорт лэжьакIуэ, атлетикэ псынщIэмкIэ спортым и мастер, УФ-м щIыхь зиIэ и тренер ХьэфIыцIэ Мухьэмэд.
- 1981 гъэм къалъхуащ КъБР-м и жылагъуэ лэжьакIуэ, хьэрычэтыщIэ, юридическэ щIэныгъэхэм я кандидат Едыдж Едыдж.
- ШыщхьэуIум и 31
- 1914 гъэм Санкт-Петербург Петрограду зэрахъуэкIащ.
- 1971 гъэм Къэбэрдей-Балъкъэрым Октябрь Революцэ орденыр къратащ.
- ФОКIАДЭ (СЕНТЯБРЬ)
- ФокIадэм и 1
- Къэбэрдей-Балъкъэр Республикэм и Къэралыгъуэм и махуэщ
- Къэбэрдей-Балъкъэр Республикэм и Конституцэм и махуэщ
- Налшык къалэ и махуэщ
- ЩIэныгъэм и махуэщ
- 1569 гъэм Идар Гуащэнэ (Марие) урыс пащтыхь гуащэр дунейм ехыжащ.
- 1921 гъэм Къэбэрдей АО-р къызэрагъэпэщащ.
- 1939 гъэм ЕтIуанэ дунейпсо зауэр къэхъеящ.
- 1940 гъэм Налшык къыщызэрагъэпэщащ адыгэ, балъкъэр балет студиехэр.
- ФокIадэм и 2
- ЕтIуанэ Дунейпсо зауэр щиуха махуэщ
- 1943 гъэм Къанкъуэщ Ахьмэдхъан Совет Союзым и ЛIыхъужь цIэр къыфIащащ.
- ФокIадэм и 3
- Терроризмэм ебэнынхэм я зэкъуэтыныгъэм и махуэщ
- ФокIадэм и 4
- ЩIыдагъэ, газ промышленностым и лэжьакIуэхэм я махуэщ
- 1666 гъэм къалъхуащ Урысейм и къэрал, дзэ, политикэ лэжьакIуэ, пащтыхь Алексей Михайлович и тетыгъуэм Правительствэм и УнафэщIу щыта Черкасский Яков (Урыскъан).
- ФокIадэм и 5
- 1936 гъэм Къэбэрдей-Балъкъэрым щаутIыпщащ Бахъсэн ГЭС-р.
- ФокIадэм и 6
- 1991 гъэм Ленинград къалэм и цIэр Санкт-Петербургыу зэрахъуэкIащ.
- 2001 гъэм Урысей Федерацэм и Президент Путин Владимир Къэбэрдей-Балъкъэр Республикэм къэкIуащ.
- 1956 гъэм къалъхуащ экономикэ щIэныгъэхэм я доктор, профессор, КъБР-м щIэныгъэхэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ Жамбэч Розиттэ.
- ФокIадэм и 7
- 1923 гъэм Интерполыр – уголовнэ полицэм и дунейпсо организацэр – къызэрагъэпэщащ.
- ФокIадэм и 8
- Еджэныгъэм, пэжырытхэм зегъэубгъуным и дунейпсо махуэщ
- Журналистхэм я зэкъуэтыныгъэм и махуэщ
- Кърухэм я махуэщ
- ФокIадэм и 9
- Дахагъэм и дунейпсо махуэщ
- 1921 гъэм къалъхуащ Совет Союзым и ЛIыхъужь Тхьэгъуш Исмэхьил.
- 1946 гъэм къалъхуащ КъБР-м щIыхь зиIэ и дохутыр Мысрокъуэ Мухьэмэд.
- ФокIадэм и 10
- 1916 гъэм къалъхуащ КъБР-м и цIыхубэ усакIуэ, тхакIуэ, драматург ЩоджэнцIыкIу Iэдэм.
- 1951 гъэм къалъхуащ «Адыгэ макъ» газетым и обозреватель ЕмтIылъ Нурбий.
- ФокIадэм и 11
- Танкистым и махуэщ
- Фашизмэм ихьахэм я дунейпсо фэеплъ махуэщ
- 1943 гъэм Къуэныкъуей Назир зауэ къалэн иIэу япэ дыдэу уэгум ихьащ икIи япэ нэмыцэ кхъухьлъатэр къриудыхащ, абы папщIи генерал Савицкэм япэ орденыр къритащ.
- ФокIадэм и 12
- 1953 гъэм Хрущев Никитэ КПСС-м и ЦК-м и япэ секретару хахащ.
- 1611 гъэм къалъхуащ тырку географ, зыплъыхьакIуэ, дипломат Челеби Эвлия. ТомипщI хъу «Книга путешествий» тхылъыр и Iэдакъэ къыщIэкIащ. Шэрджэс хэкум щэ къэкIуащ, адыгэхэм ятетхыхьащ.
- ФокIадэм и 13
- 1762 гъэм Екатеринэ ЕтIуанэр пащтыхь къулыкъум пэрыуващ.
- 1942 гъэм Сталинград зауэм щIидзащ.
- 1826 гъэм къалъхуащ шапсыгъ политикэ лэжьакIуэ, дипломат Хъущт Хьэсэн-хьэжы.
- 1941 гъэм къалъхуащ мэкъумэш щIэныгъэхэм я доктор, КъБКъМА-м и профессор Джыназ Борис.
- ФокIадэм и 14
- 1871 гъэм къалъхуащ генерал-майор, КъуэкIыпIэ Жыжьэм пащтыхьым щиIа армэм и командующэ Хьэгъундокъуэ Едыдж. 1918 гъэм Франджым Iэпхъуауэ щытащ.
- ФокIадэм и 15
- 1932 гъэм Къэбэрдей-Балъкъэр къэрал пединститутыр къызэIуахащ.
- 1911 гъэм къалъхуащ философие щIэныгъэхэм я доктор, профессор, КъБАССР-м щIэныгъэхэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ, 1950 гъэхэм и кIэхэм «Кабардино-Балкарская правда» газетым и редактор нэхъыщхьэу щыта ЦокIыл Борис.
- 1946 гъэм къалъхуащ жылагъуэ лэжьакIуэ, публицист, зэдзэкIакIуэ Хъуажь Фахъри.
- ФокIадэм и 16
- 1931 гъэм къалъхуащ адыгэ тхыдэр куууэ зыджа, егъэджакIуэ, УФ-м, АР-м щIэныгъэхэмкIэ щIыхь зиIэ я лэжьакIуэ, тхыдэ щIэныгъэхэм я доктор, профессор, ЩIДАА-м и академик Куценкэ Игорь.
- 1951 гъэм къалъхуащ физико-математикэ щIэныгъэхэм я доктор, КъБКъУ-м и профессор Ащхъуэт Олег.
- ФокIадэм и 18
- 1906 гъэм къалъхуащ шэрджэс тхакIуэ Хьэбэчыр БетIал.
- ФокIадэм и 20
- Адыгэхэм (шэрджэсхэм) я дунейпсо махуэщ
- Осетие Ипщэм и щхьэхуитыныгъэм и махуэщ
- Мамырыгъэм и дунейпсо махуэщ
- ФокIадэм и 21
- 1942 гъэм Бахъсэн партизан отрядыр жэщым Къармэхьэблэ (Каменномост) щыIэ нэмыцэ гарнизоным теуащ, абы хэщIыныгъэшхуи иритащ.
- 1951 гъэм къалъхуащ социологие щIэныгъэхэм я доктор, АКъУ-м и профессор Нэпсо Марианнэ.
- ФокIадэм и 22
- Махуэмрэ жэщымрэ зэхуэдэ щыхъу бжьыхьэ махуэщ.
- ФокIадэм и 23
- 1869 гъэм Менделеев Дмитрий химие элементхэм я периодическэ законыр къызэIуихащ.
- ФокIадэм и 24
- Урысейм хым щидунейпсо махуэщ
- 1993 гъэм Урысейм къыщызэрагъэпэщащ ЦIыхум и хуитыныгъэхэмкIэ гуп (комиссэ).
- 1961 гъэм къалъхуащ адыгэ тележурналист цIэрыIуэ Къардэн Аслъэн.
- ФокIадэм и 25
- Зи тхьэкIумэм зэхимыххэмрэ зи бзэр мыпсалъэхэмрэ я дунейпсо махуэщ
- Гум и дунейпсо махуэщ
- Машинэухуэм и махуэщ
- 1934 гъэм Налшык къыщызэIуахащ Къэбэрдей-Балъкъэрым и колхоз-совхоз япэ спартакиадэр.
- 1886 гъэм къалъхуащ адыгэлI хъыжьэ, маршал Шэрджэс Этхем-пэщэ (Пщэу).
- ФокIадэм и 26
- Хамэ къэралыбзэхэм я европэ махуэщ
- ФокIадэм и 27
- Туризмэм и дунейпсо махуэщ
- Сабий гъэсапIэм и лэжьакIуэм и махуэщ
- ФокIадэм и 28
- Адыгэ фащэм и махуэщ
- 1931 гъэм къалъхуащ адыгэ конструктор-модельер, АР-м и Къэрал саугъэтым и лауреат, УФ-м щэнхабзэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ СтIащ Юрий.
- 1951 гъэм къалъхуащ КъБР-м, КъШР-м щэнхабзэмкIэ щIыхь зиIэ я лэжьакIуэ, Дагъыстэнымрэ Ингушымрэ гъуазджэмкIэ щIыхь зиIэ я лэжьакIуэ, ЩIДАА-м и академик, Кавказ Ищхъэрэм и Артийскэ комитетым и тхьэмадэ Бейтыгъуэн Iэуес.
- ФокIадэм и 29
- 1921 гъэм къалъхуащ Совет Союзым и ЛIыхъужь Хьэбэч Умар.
- ФокIадэм и 30
- Абхъаз лъэпкъым и текIуэныгъэм и махуэщ
- Интернетым и дунейпсо махуэщ
- ЗэдзэкIакIуэм и дунейпсо махуэщ
- ЖЭПУЭГЪУЭ (ОКТЯБРЬ)
- Жэпуэгъуэм и 1
- Зи ныбжь хэкIуэтахэм я дунейпсо махуэщ
- УФ-м и лъэсыдзэм и махуэщ
- Макъамэм и дунейпсо махуэщ
- 1924 гъэм Налшык егъэджакIуэхэр щагъэхьэзыр техникум къыщызэIуахащ.
- 1933 гъэм Налшык Лениным и цIэр зэрихьэу дэт еджапIэ къалэ цIыкIум къыщызэрагъэпэщащ лъэпкъ студие.
- 1906 гъэм къалъхуащ тхакIуэ, драматург Нало Жансэхъу.
- Жэпуэгъуэм и 2
- 1945 гъэм Къэбэрдей къэрал пединститутым школ-интернат къыщызэIуахащ.
- 1951 гъэм къалъхуащ УФ-м, Осетие Ищхъэрэ -Аланием, Дагъыстэным, КъБР-м, АР-м, КъШР-м я цIыхубэ артист Тут Заур.
- Жэпуэгъуэм и 3
- Къуажэхэр хъумэным и дунейпсо махуэщ
- Дохутырым и дунейпсо махуэщ
- 1934 гъэм Къэбэрдей-Балъкъэрым уэрэдымрэ къафэмкIэ и «Кабардинка» къэрал ансамблыр къызэрагъэпэщащ.
- 1936 гъэм къалъхуащ шэрджэс тхакIуэ Къэбэрдей ФатIимэ.
- 1966 гъэм къалъхуащ журналист ГъущIо Зариф.
- Жэпуэгъуэм и 4
- Псэущхьэхэм я дунейпсо махуэщ
- Граждан зыхъумэжыныгъэм и махуэщ
- 1957 гъэм СССР-м дунейм щыяпэу ЩIым и IэрыщI спутникыр иутIыпщащ.
- 1986 гъэм «Iуащхьэмахуэ лъапэ» къэрал лъэпкъ паркыр къызэрагъэпэщащ.
Жэпуэгъуэм и 5
- ЕгъэджакIуэм и дунейпсо махуэщ
- Уголовнэ розыскым и лэжьакIуэхэм я махуэщ
- 1990 гъэм Адыгэ Республикэр къызэрагъэпэщащ.
- 1961 гъэм къалъхуащ Олимп Джэгухэм волейболымкIэ чемпион (1980) щыхъуа Ахэмын Еленэ.
- Жэпуэгъуэм и 6
- 1768 гъэм Тыркум Урысейм зауэ кърищIылIащ.
- 1946 гъэм къалъхуащ Кубаным и къэрал лэжьакIуэ, политик, социологие щIэныгъэхэм я доктор, ЩIДАА-м и академик Харитонов Евгений.
- 1946 гъэм къалъхуащ биологие щIэныгъэхэм я доктор, профессор, ЩIДАА-м и академик, жылагъуэ лэжьакIуэ КIадэ Азэмэт.
- Жэпуэгъуэм и 7
- 1918 гъэм Даутокъуэ-Серебряков и дзэм Налшык къищтащ.
- Жэпуэгъуэм и 8
- 1860 гъэм Бахъсэн цIыхубэ судыр къызэрагъэпэщауэ щытащ.
- Жэпуэгъуэм и 9
- Пощтым и дунейпсо махуэщ
- Мэкъумэш хозяйствэмрэ промышленностымрэ я лэжьакIуэм и махуэщ
- 1966 гъэм къалъхуащ актрисэ, КъБР-м и Къэрал саугъэтым и лауреат Мысостышхуэ Маринэ.
- Жэпуэгъуэм и 10
- 1941 гъэм къалъхуащ КъШР-м и цIыхубэ тхакIуэ, КъБР-ми КъШР-ми щIыхь зиIэ я журналист Дэбагъуэ Мухьэмэд.
- Жэпуэгъуэм и 11
- 1956 гъэм къалъхуащ полицэм и генерал-майор, КъБР-м щIыхь зиIэ и юрист Кумыщ Мухьэрбий.
- Жэпуэгъуэм и 12
- 1956 гъэм къалъхуащ КъБР-м, Ингушымрэ Осетие Ипщэмрэ щIыхь зиIэ я артисткэ, уэрэджыIакIуэ Кърым Иринэ.
- Жэпуэгъуэм и 13
- 1884 гъэм Гринвичыр Меридианым техуэу ягъэуващ.
- 1904 гъэм Тэрч-Псыжь полкым хыхьэ адыгэ шуудзэм хэтхэм зыкъаIэтащ.
- 1886 гъэм къалъхуащ тырку тхакIуэ, «Мировая грусть» романым и автор Хъундж Хъейрие Мелек.
- 1891 гъэм къалъхуащ къэрал лэжьакIуэ, цIыхубэ лIыхъужь Къатхъэн Назир.
- 1911 гъэм къалъхуащ къэрал, парт лэжьакIуэ, политик, КъБР-м мэкъумэшымкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ ХьэщIэлI Мухьэмэд.
- Жэпуэгъуэм и 14
- Стандартизацэм и дунейпсо махуэщ
- Заповедникхэмрэ лъэпкъ паркхэмрэ я лэжьакIуэхэм я махуэщ
- Жэпуэгъуэм и 15
- Усыгъэм и дунейпсо махуэщ
- Жэпуэгъуэм и 16
- Ерыскъым и дунейпсо махуэщ
- ЩIакхъуэм и дунейпсо махуэщ
- 1991 гъэм Налшык щызэхэтащ КъБР-м ис лъэпкъхэм я нэхъыжьыфIхэм я съезд.
- 1961 гъэм къалъхуащ техникэ щIэныгъэхэм я доктор, КъБКъМУ-м и профессор, ЩIДАА-м и академик ШэджыхьэщIэ Юрий.
- Жэпуэгъуэм и 17
- Къулейсызыгъэм ебэныным и дунейпсо махуэщ
- Жэпуэгъуэм и 18
- 1941 гъэм къалъхуащ КъБР-м и япэ президент, къэрал лэжьакIуэ, политик КIуэкIуэ Валерий.
- Жэпуэгъуэм и 19
- 1097 гъэм Мономах Владимир Урысейр пщыгъуэ-пщыгъуэкIэ игуэшащ.
- Жэпуэгъуэм и 20
- 2000 гъэм Шэджэм къалэ хъуащ.
- 1911 гъэм къалъхуащ къэрал, политикэ лэжьакIуэ, КъБР-м мэкъумэш IэнатIэр къыщызэзыгъэпэща, Социалист Лэжьыгъэм и ЛIыхъужь, СССР-м и Совет Нэхъыщхьэм и зэхыхьэгъуитхум я депутату щыта Тэрчокъуэ Къамбулэт.
- 1936 гъэм къалъхуащ къэрал, жылагъуэ лэжьакIуэ, уэчыл Iэзэ, КъБР-м щIыхь зиIэ и юрист Жыгун Хьэту.
- Жэпуэгъуэм и 21
- 1881 гъэм къалъхуащ адыгэ пшынауэ Iэзэ Хьэгъэудж Мухьэмэт.
- Жэпуэгъуэм и 22
- 1612 гъэм Минин, Пожарский, Черкасский Къанщауэ сымэ зи пашэ урысыдзэм лыхьхэр (полякхэр) Москва дахужащ.
- 1721 гъэм Урыс сенатым пащтыхьыцIэр игъэкIуэдыжри, Петр I Урысейм и император ищIащ.
- Жэпуэгъуэм и 23
- Рекламэм и лэжьакIуэм и махуэщ
- 1995 гъэм дохутыр Уэстеби Стивен (инджылыз) цIыхугум и пIэкIэ токкIэ лажьэ гу япэу ирилъхьат.
- Жэпуэгъуэм и 24
- ООН-м и дунейпсо махуэщ
- Школ библиотекэхэм я дунейпсо махуэщ
- 1945 гъэм ООН-м и Уставыр къащтащ.
- 1901 гъэм къалъхуащ адыгей усакIуэ Хьэткъуэ Ахьмэд.
- 1981 гъэм къалъхуащ пшахъуэ гъуазджэмкIэ сурэтыщI, Братиславэ (2011), Берлин (2013), Алма-Аты (2014) щекIуэкIа дунейпсо зэпеуэхэм щытекIуа ГъукIэпщокъуэ Щауэмир.
-
- Жэпуэгъуэм и 25
- Урысей Федерацэм и таможенникым и махуэщ
- Бзылъхугъэхэр мамырыгъэм хущIэкъуным и дунейпсо махуэщ
- Гимнастикэм и урысейпсо махуэщ
- 1911 гъэм къалъхуащ тхакIуэ Елмэс Хьэжбий.
- Жэпуэгъуэм и 26
- 1926 гъэм къалъхуащ КъБАССР-м мэкъумэш хозяйствэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ, Социалист Лэжьыгъэм и ЛIыхъужь Тхьэкъуахъуэ Башир.
- 1956 гъэм къалъхуащ филологие щIэныгъэхэм я доктор Дзыгъуанэ Ритэ.
- Жэпуэгъуэм и 27
- 1940 гъэм Налшык къыщызэIуахащ Къэбэрдей-Балъкъэр къэрал драмэ театрхэр.
- Жэпуэгъуэм и 30
- Автомобиль, цIыхухэр къезышэкI транспортым и лэжьакIуэм и махуэщ
- Политикэ залымыгъэм ихьахэм я фэеплъ махуэщ
- 1653 гъэм Урысейм унафэ къыщыдэкIащ дыгъуэгъуакIуэхэмрэ хъунщIакIуэхэмрэ ямыукIыу, япэ щIыкIэ къамышыкIэ яубэрэжьыну, итIанэ и Iэпхъуамбэр паупщIу Сыбыр ягъэкIуэну.
- ЩЭКIУЭГЪУЭ (НОЯБРЬ)
- ЩэкIуэгъуэм и 2
- 1949 гъэм Къэбэрдей бгылъагэ заповедникыр къызэрагъэпэщащ.
- 1951 гъэм къалъхуащ геолого-минеральнэ щIэныгъэхэм я доктор, профессор, ЩIДАА-м и академик, УФ-мрэ Туркменистанымрэ щIэныгъэхэмкIэ щIыхь зиIэ я лэжьакIуэ Абыкъуэ Лейлэ.
- 1951 гъэм къалъхуащ къэрал лэжьакIуэ, политик, КъБР-м и ЩIыхь тхылъыр зыхуагъэфэща Хьэщхъуэжь Александр.
- ЩэкIуэгъуэм и 3
- 1562 гъэм къэбэрдей пщы-уэлий Идар Темрыкъуэ и щIалэ Думэныкъуэ и гъусэу Астрахань хъаным и деж кIуащ.
- 1907 гъэм Франджым дунейм щыяпэу вертолёт щагъэлъэтащ.
- ЩэкIуэгъуэм и 4
- ЦIыхубэр зыуэ щытыным и махуэщ
- 1742 гъэм Урысейм и Правительствэм и УнафэщI Черкасский Алексей (адыгэпщ) дунейм ехыжащ.
- 1890 гъэм дунейм щыяпэу Лондон метро къыщызэIуахащ.
- ЩэкIуэгъуэм и 5
- 1922 гъэм Налшык щызэхэтащ Къэбэрдей-Балъкъэрым и цIыхубзхэм я япэ съезд.
- 1967 гъэм Москва щатащ «Останкино» телецентрыр.
- ЩэкIуэгъуэм и 6
- 1936 гъэм къалъхуащ УФ-м щIыхь зиIэ и артист ПащIэ Ахьмэд.
- ЩэкIуэгъуэм и 7
- Октябрь революцэм и махуэщ (1917)
- 1928 гъэм Акъбащ ГЭС-р ятащ (КъБР).
- ЩэкIуэгъуэм и 8
- КВН-м и дунейпсо махуэщ
- ЩэкIуэгъуэм и 9
- 1918 гъэм Къатхъэн Назир пащтыхь генерал Мистулов и дзэр зэтрикъутащ.
- 1941 гъэм къалъхуащ УФ-ми КъБР-ми я цIыхубэ сурэтыщI, Красноярск щыIэ художественнэ институтым и профессор, РАХ-м, ЩIДАА-м я академик Пащты Герман.
- ЩэкIуэгъуэм и 10
- УФ-м и МВД-м и лэжьакIуэм и махуэщ
- ЩIалэгъуалэм и дунейпсо махуэщ
- 1741 гъэм Черкасский Алексей (адыгэщ) Урысейм и канцлеру ягъэуващ.
- 1926 гъэм къалъхуащ Социалист Лэжьыгъэм и ЛIыхъужь Къалмыкъ Хьэжмурат.
- ЩэкIуэгъуэм и 11
- Япэ дунейпсо зауэм хэкIуэдахэм я фэеплъ махуэщ
- 1905 гъэм Севастополь и хыдзэлIхэм, портымрэ тенджыз заводымрэ я рабочэхэм зыкъаIэтат.
- ЩэкIуэгъуэм и 12
- 1936 гъэм къалъхуащ пианисткэ Iэзэ, КъБР-м щIыхь зиIэ и артисткэ Бэрсокъуэ Еленэ.
- ЩэкIуэгъуэм и 13
- 1951 гъэм къалъхуащ къэфIакIуэ Iэзэ, КъБР-м щIыхь зиIэ и артист Молей Алихъан.
- ЩэкIуэгъуэм и 15
- Призывникым и дунейпсо махуэщ
- 1764 гъэм Урысейм ХудожествэхэмкIэ и академиер къызэрагъэпэщащ.
- 1934 гъэм СССР-м япэу макъ зыщIэт теленэтынхэр щекIуэкIащ.
- 1951 гъэм къалъхуащ экономикэ щIэныгъэхэм я доктор, профессор, ЩIДАА-м и академик, Москва ФинансхэмкIэ дэт академием и ректор Есчындар Мухьэдин.
- ЩэкIуэгъуэм и 16
- ШыIэныгъэм и дунейпсо махуэщ
- 1942 гъэм «За Советскую КабардиноБалкарию!» листовкэр къыдагъэкIыу щIадзащ.
- 1943 гъэм Яхэгуауэ Михаил Совет Союзым и ЛIыхъужь цIэр къыфIащащ.
- 1936 гъэм къалъхуащ физико-математикэ щIэныгъэхэм я доктор, КъБКъУ-м и профессор Дыкъынэ Хьэсэнбий.
- ЩэкIуэгъуэм и 17
- Тутын ефэныр щыгъэтыным и дунейпсо махуэщ
- 1869 гъэм Суэц кIэнауэр (Египет) къызэIуахащ.
- 1920 гъэм Бгырыс (Горскэ) АССР-р къызэрагъэпэщащ.
- 1933 гъэм СССР-мрэ США-мрэ дипломат зэпыщIэныгъэ яIэ хъуащ.
- ЩэкIуэгъуэм и 19
- 1941 гъэм ЗыхъумэжыныгъэмкIэ Налшык комитетым Къэбэрдей-Балъкъэр шууей дивизэр къызэгъэпэщыным теухуауэ унафэ къищтащ.
- ЩэкIуэгъуэм и 20
- Сабийм и дунейпсо махуэщ
- 1480 гъэм Урысейм тэтэр-монгол тепщэныгъэр щиухащ.
- 1999 гъэм «КъБР-м щIыхь зиIэ и юрист» цIэ лъапIэр ягъэуващ.
- 1946 гъэм къалъхуащ къэрал лэжьакIуэ, политик, КъШР-м, АР-м щIыхь зиIэ я журналист ЩакIуэ Мусэлий.
- 1951 гъэм къалъхуащ юридическэ щIэныгъэхэм я доктор, АКъУ-м и профессор, ЩIДАА-м и академик Мэрэтыкъуэ Хьисэ.
- ЩэкIуэгъуэм и 21
- Телевиденэм и дунейпсо махуэщ
- ЩэкIуэгъуэм и 24
- 1966 гъэм къалъхуащ радиожурналист Гъубжокъуэ Раметэ.
- ЩэкIуэгъуэм и 26
- Хъыбарым и дунейпсо махуэщ
- 1941 гъэм къалъхуащ физико-математикэ щIэныгъэхэм я доктор, профессор, ЩIДАА-м, РАЕН-м я академик, физик Iэзэ Къумахуэ Мурадин.
- ЩэкIуэгъуэм и 27
- Анэм и махуэщ
- Тенджызым тетхэм я махуэщ
- 1946 гъэм къалъхуащ физико-математикэ щIэныгъэхэм я доктор, КъБКъУ-м и профессор Ажий Анатолэ.
- 1951 гъэм къалъхуащ КъБР-м егъэджэныгъэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ Дадэ Исмел.
- ЩэкIуэгъуэм и 28
- Хъыбархэр хъумэным и дунейпсо махуэщ
- 1942 гъэм Къэбэрдей-Балъкъэр партизан отрядыр Жэмтхьэлэ Ипщэ щыIэ нэмыцэ гарнизоным теуащ, хэщIыныгъэшхуи иритащ.
- 1926 гъэм къалъхуащ къэрал лэжьакIуэ, щэнхабзэмкIэ министр, КъБАССР-м и Совет Нэхъыщхьэм и Президиумым и Секретару щыта Уэрсей Фаинэ.
- ЩэкIуэгъуэм и 29
- 1917 гъэм ЦIагъуэ Нурийрэ Дым Iэдэмрэ «Адыгэ макъ» газетым и япэ номерыр къыдагъэкIащ.
- ЩэкIуэгъуэм и 30
- УФ-м и Къэрал гербыр къыщащта махуэщ
- 1571 гъэм къэбэрдей пщы уэлий Идар Темрыкъуэ дунейм ехыжащ.
- ДЫГЪЭГЪАЗЭ (ДЕКАБРЬ)
- Дыгъэгъазэм и 1
- СПИД-м ебэныным и дунейпсо махуэщ
- 1917 гъэм Тэрч-Дагъыстэн правительствэ къызэрагъэпэщащ.
- 1921 гъэм къалъхуащ адыгэ тхыдэр зыджа, тхыдэ щIэныгъэхэм я доктор, профессор Алексеевэ Евгение.
- Дыгъэгъазэм и 2
- 1870 гъэм Рим Италием и щыхьэр хъуащ.
- 1960 гъэм къалъхуащ адыгэ джэгуакIуэ, усакIуэ Агънокъуэ Адылджэрий (Лашэ).
- Дыгъэгъазэм и 3
- Ныкъуэдыкъуэхэм я дунейпсо махуэщ
- 1956 гъэм къалъхуащ уэрэджыIакIуэ, композитор, усакIуэ, КъБР-м щэнхабзэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ, Тыркум щыпсэу Къущхьэ Догъэн.
- Дыгъэгъазэм и 4
- Информатикэм и махуэщ
- Дыгъэгъазэм и 5
- Экономикэ, социальнэ зыужьыныгъэм хущIэкъухэм я дунейпсо махуэщ.
- Волонтерхэм я дунейпсо махуэщ
- 1936 гъэм СССР-м и Конституцэр къащтащ. КъБАО-р КъБАССР хъуащ.
- 1916 гъэм къалъхуащ Совет Союзым и ЛIыхъужь (1940), КъШР-м хыхьэ Псыжь жылэм щыщ Къуныжь Зэмахъшэрий.
- Дыгъэгъазэм и 7
- Граждан авиацэм и дунейпсо махуэщ
- 1725 гъэм Петербург щызэхэтащ Урысейм ЩIэныгъэхэмкIэ и Академием и япэ зэхыхьэр.
- Дыгъэгъазэм и 8
- 1991 гъэм Къэрал Щхьэхуитхэм я Зэгухьэныгъэр (СНГ) къызэзыгъэпэща Беловежскэ зэгурыIуэныгъэм Iэ традзащ. Абы СССР къэралыгъуэр щымыIэж ищIащ.
- Дыгъэгъазэм и 9
- Хэкум и ЛIыхъужьхэм я махуэщ
- Дыгъэгъазэм и 10
- ЦIыхум и хуитыныгъэхэр хъумэным и дунейпсо махуэщ
- Футболым и дунейпсо махуэщ
- Нобель и махуэщ (Нобель и саугъэтхэр щагъэува махуэщ)
- 1936 гъэм къалъхуащ физико-математикэ щIэныгъэхэм я доктор, КъБКъУ-м и профессор, ЩIДАА-м и академик Лафыщ Мухьэмэд.
- Дыгъэгъазэм и 11
- Сабий телевиденэмрэ радиомрэ я дунейпсо махуэщ
- 1815 гъэм Петербург щыIэ Берже заводым япэ урыс кхъухьыр щащIащ.
- 1956 гъэм къалъхуащ КъБР-м мэкъумэш хозяйствэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ Сэкрэк Владимир.
- Дыгъэгъазэм и 12
- Урысей Федерацэм и Конституцэм и махуэщ
- 1993 гъэм КъБР-м палатитI хъу и Парламентыр хахащ.
- 1976 гъэм къалъхуащ бодибилдингымкIэ дуней псом и чемпион хъуа Лъакъуэдыгъу Рамзес.
- Дыгъэгъазэм и 13
- 1949 гъэм Налшык щекIуэкIащ Къэбэрдей АССР-м и цIыхубз ныбжьыщIэхэм я республикэ съезд.
- 1991 гъэм Налшык щекIуэкIащ КъБР-м ис лъэпкъхэм я лIыкIуэхэм я съезд.
- Дыгъэгъазэм и 14
- 1695 гъэм, пащтыхь Петр Езанэм къыхилъхьэри, адыгэпщ Черкасский Алий (Михаил) Алигъуокъуэ и къуэр Урысейм и генералиссимусу хахащ.
- 1816 гъэм къалъхуащ бзэщIэныгъэлI, адыгэ, абхъаз, шэшэн алыфбейхэр зэхэзылъхьауэ щыта Услар Петр.
- 1936 гъэм къалъхуащ дирижер, КъБР-м гъуазджэхэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ Бекъул Леонид.
- Дыгъэгъазэм и 15
- 1699 гъэм, Петр Езанэм и унафэкIэ, Урысейр Юлиан махуэгъэпсым хуэкIуащ.
- Дыгъэгъазэм и 16
- 1916 гъэм къалъхуащ тхакIуэ, драматург, щIэныгъэлI, УФ-м гъуазджэхэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ Шортэн Аскэрбий.
- Дыгъэгъазэм и 17
- 1959 гъэм Стратегие мыхьэнэ зиIэ ракетэдзэхэр къызэрагъэпэщащ.
- 1936 гъэм къалъхуащ къэрал лэжьакIуэ, УФ-м щэнхабзэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ, АР-м щIыхь зиIэ и журналист ХъуакIуэ Заур.
- 1946 гъэм къалъхуащ техникэ щIэныгъэхэм я доктор, КъБКъУ-м и профессор, къэрал лэжьакIуэ Шыхъуэстэн Амдул-Хьэмид.
- Дыгъэгъазэм и 18
- 1930 гъэм къалъхуащ медицинэ щIэныгъэхэм я доктор, КъБКъУ-м и профессор Жамборэ Хьэсэнбий.
- 1931 гъэм къалъхуащ медицинэ щIэныгъэхэм я доктор, КъБКъУ-м и профессор Къущхьэбий Виктор.
- Дыгъэгъазэм и 19
- 1906 гъэм къалъхуащ КъБР-м щыщ тэрч къэзакъ, адмирал Головко Арсений.
- Дыгъэгъазэм и 20
- Къэралым и шынагъуэншагъэм и органхэм я лэжьакIуэхэм я махуэщ
- ЦIыхухэм я зэкъуэтыныгъэм и дунейпсо махуэщ
- 1917 гъэм ВЧК-р (Урысейпсо чрезвычайнэ комиссэр) къызэрагъэпэщащ.
- Дыгъэгъазэм и 21
- 1946 гъэм къалъхуащ США-м щыщ адыгэ жылагъуэ лэжьакIуэ цIэрыIуэ Юныс (Бэвий) Нихьэт.
- Дыгъэгъазэм и 22
- 1790 гъэм Суворов Александр зи пашэ урысыдзэм Измаил тырку быдапIэр къищтащ.
- 2001 гъэм Налшык къыщызэIуахащ Къэрал концерт гъэлъэгъуапIэ (ГКЗ)
- Дыгъэгъазэм и 23
- Урысейм и ВВС-м и авиацэ жыжьэм и махуэщ
- Дыгъэгъазэм и 25
- 1926 гъэм къалъхуащ дохутыр-педиатр, медицинэ щIэныгъэхэм я доктор, профессор, Кубаным щIэныгъэхэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ, АР-м узыншагъэр хъумэнымкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ Бжьасэ Чэрим.
- Дыгъэгъазэм и 27
- Урысей Федерацэм и къегъэлакIуэм и махуэщ
- 1932 гъэм СССР-м паспорт системэ щагъэуващ.
- 1945 гъэм дунейпсо валютэ фондымрэ (МВФ) КъэщIэрэщIэжыныгъэмрэ зыужьыныгъэмрэ я дунейпсо банкымрэ (МБРР) къызэрагъэпэщащ.
- 1976 гъэм къалъхуащ шэрджэс журналист, усакIуэ Бемырзэ Зураб.
- Дыгъэгъазэм и 28
- Кином и дунейпсо махуэщ
- 1959 гъэм Налшык телемеханикэ аппаратурэ къыщыщIагъэкI завод къыщызэIуахащ.
- 1968 гъэм Мейкъуапэ иIэ Зэныбжьэгъугъэм и утым «ИгъащIэкIэ Урысейм дыщIыгъуу» фэеплъыр къыщызэIуахащ.
- Дыгъэгъазэм и 29
- 1699 гъэм Петр Езанэм унафэ къыдигъэкIащ, Европэм щыIэ къэралхэм хуэдэу, Урысейми Хьисэ бегъымбарыр къыщалъхуам гъэхэр къыдабжыну.
- 1916 гъэм къалъхуащ къэрал лэжьакIуэ, Совет Союзым и ЛIыхъужь Къардэн Мурат.
- 1941 гъэм къалъхуащ тхакIуэ, КъБР-м щIыхь зиIэ и журналист Гъэунэ Борис.
- Дыгъэгъазэм и 30
- 1972 гъэм Къэбэрдей-Балъкъэрым Лъэпкъхэм я зэныбжьэгъугъэ орденыр къыхуагъэфэщащ.
- 1931 гъэм къалъхуащ еджагъэшхуэ, КъБР-м щIэныгъэхэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ Чым Юрий.
- Зыгъэхьэзырар
- НэщIэпыджэ Замирэщ.